Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

3. Банкрутство суб’єктів підприємництва. Процедура банкрутства. Санація боржника. Ліквідаційна процедура

Банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Процедура банкрутства може бути розпочата (порушується справа про банкрутство) лише у випадку, якщо безспірні вимоги кредиторів до боржника в сукупності складають не менше 300 мінімальних заробітних плат, які не можуть бути задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено чинним законом.

Формальною підставою для порушення справи про банкрутство є письмова заява будь-кого з кредиторів або самого боржника до господарського суду.

Банкрутство є досить тривалою і складною процедурою, і до боржника можуть застосовуватися спеціальні процедури - позасудові засоби запобігання банкрутству - домовленість боржника та кредиторів про узгодження умов продовження його діяльності або добровільної самоліквідації, досудова санація, спеціальне управління його майном, мирова угода та примусова ліквідація.

Мирова угода - це домовленість між боржником та кредитором (групою кредиторів) про відстрочку та (або) розстрочення платежів, або припинення зобов’язання за згодою сторін.

Процедура банкрутства, провадження у справах про банкрутство починається поданням відповідної заяви про це боржником або кредитором письмово до Господарського суду.

Боржник зобов’язаний звернутися до господарського суду в місячний термін з такою заявою у випадках:

1. Якщо задоволення вимог кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

2. Орган боржника, уповноважений приймати рішення про ліквідацію боржника, прийняв рішення про звернення до суду з заявою про порушення справи про банкрутство.

3. При ліквідації боржника не за процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити повністю вимоги кредиторів.

Якщо заява подається кредитором, боржнику передаються копії заяви і доданих до неї документів. Не пізніше 5 днів з моменту надходження заяви суддя виносить та надсилає сторонам та державному органу з питань банкрутства ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство. В ній також вказується про ведення процедури розпорядження майном боржника, про призначення розпорядника майна, дату проведення підготовчого засідання суду (не пізніше, ніж на 30-й день з дня прийняття заяви), про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів. Але суддя може також прийняти рішення про відмову у прийнятті заяви чи про її повернення.

До підготовчого засідання боржник зобов’язаний подати до суду та заявнику відзив на подану заяву.

У підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін та розглядає обґрунтованість заперечень боржника. З метою виявлення всіх кредиторів та санаторів за результатами засідання суд виносить ухвалу щодо зобов’язання боржника подати до офіційних друкованих органів у 10-денний строк за свій рахунок оголошення про порушення справи про банкрутство.

Крім того, суд визначає:

- розмір вимог кредиторів;

- дату складання розпорядником майна реєстру вимог кредиторів (не пізніше 2 місяців та 10 днів з дати проведення підготовчого засідання);

- дату наступного засідання суду (не пізніше 3 місяців та 10 днів з дати проведення підготовчого засідання);

- дату проведення перших загальних зборів кредиторів (не пізніше 3 місяців та 10 днів з дати проведення підготовчого засідання);

- дату засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника або про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, або про припинення провадження у справі про банкрутство (не пізніше 6 місяців з дати проведення підготовчого засідання).

Санація розглядається як запобіжний засіб щодо банкрутства.

Санація - це система заходів, що здійснюється під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, які спрямовані на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.

В місячний термін з моменту опублікування оголошення про банкрутство кредитори та санатори звертаються з відповідними заявами до суду та до розпорядника майна.

Господарський суд за клопотанням комітету кредиторів виносить ухвалу про проведення санації (строк санації не більше 12 місяців, але може продовжуватися ще на 6 місяців чи скорочуватися) та призначення керуючого санацією. Керуючий санацією в 3-місячний термін з дня прийняття рішення про санацію зобов’язаний подати комітету кредиторів для схвалення план санації боржника.

Комітет кредиторів скликається в 4-місячний термін з дня винесення ухвали про санацію, розглядає план санації і може прийняти одне з рішень:

- схвалити план і подати його на затвердження Господарському суду;

- відхилити план санації і звернутися до Господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури;

- відхилити план санації і звернутися до суду з клопотанням про звільнення керуючого санацією та призначення нового керуючого санацією.

Господарський суд затверджує план санації, про що виноситься ухвала. Якщо план санації не подається до суду протягом 6 місяців з дня винесення ухвали про санацію, суд може прийняти рішення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

За 15 днів до закінчення санації чи за наявності підстав для дострокового припинення санації керуючий санацією зобов’язаний надати зборам кредиторів письмовий звіт і повідомити про час і місце проведення зборів (не пізніше 10 днів після закінчення процедури санації).

За результатами розгляду звіту збори приймають одне з рішень:

1. про виконання плану санації, закінчення процедури санації та відновлення платоспроможності боржника;

2. про звернення до суду з клопотанням про дострокове припинення санації у зв’язку з відновленням платоспроможності боржника;

3. про звернення до суду з клопотанням про продовження процедури санації;

4. про звернення до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

5. про укладання мирової угоди.

Якщо зборами не прийнято жодне з цих рішень чи рішення не подано до суду протягом 15 днів з дня закінчення санації, суд розглядає питання про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про що виноситься постанова господарського суду.

Ліквідаційна процедура має за мету припинення діяльності суб’єкта підприємницької діяльності, визнаного судом банкрутом з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна (строк - 12 місяців і може продовжуватись ще на 6 місяців). З цього дня припиняється повноваження органів управління банкрута та призначається ліквідатор, який в 5-денний строк з дня прийняття постанови про визнання боржника банкрутом здійснює опублікування цих відомостей в офіційних друкованих засобах.

Ліквідатор може виставити на відкриті торги майно банкрута, якщо інше не встановлено комітетом кредиторів. Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до суду звіт та ліквідаційний баланс. Господарський суд після заслуховування звіту і думки членів комітету кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту та балансу. Якщо майна не залишилося, суд виносить ухвалу про ліквідацію банкрута, про що повідомляє відповідні органи. Якщо майно залишилося, особа вважається такою, що не має боргів і може продовжувати діяльність.