2.1.2. Організаційна структуризація
2.1.2. Організаційна структуризація
Організаційна структуризація підприємства ґрунтується на його виробничій структурі й означає організацію взаємодії між виробничими підрозділами. Визначити організаційний рівень виробничої системи можна за допомогою складання схеми або матриці взаємодії виробничих підрозділів, яка показує рух матеріальних потоків від підрозділу до підрозділу — сировини, матеріалів, запасних частин, кормів, готової продукції, а також послуг, що надаються підрозділами один одному. Звичайно, орга-нізаційна структуризація тісно пов’язана зі спеціалізацією та виробничою структурою підприємства.
Прикладом організаційної структуризації є поточно-цикловий метод організації використання техніки в рослинництві. Його суть полягає в поділі виробничого процесу на окремі короткі періоди (цикли) та в концентрації необхідних матеріальних і трудових ресурсів у кожний такий період для виконання найважливіших технологічних процесів. Економічна суть методу полягає в тому, що протягом кожного циклу досягається максимальний виробіток найпродуктивніших машин шляхом організації їх двозмінної роботи. Використання методу залежить від агротехнічних, технологічних і організаційно-економічних заходів, комплекс яких дозволяє ефективно експлуатувати машинно-тракторний парк.
Основний принцип поточно-циклового методу полягає в закріпленні за двома трактористами-машиністами двох тракторів гусеничного або колісного загального призначення (Т-74, ДТ-75, Т-150, Т-150К) і просапного (Т-70С, МТЗ-80, ЮМЗ-6АЛ), відповідних шлейфів машин, а за необхідності — машин для збирання зернових, кукурудзи, буряків або кормових культур. Добираючи механізаторів для спільної роботи за цим методом, враховують їхню психологічну сумісність та кваліфікацію з метою створення атмосфери довір’я, поваги, взаємодопомоги і взаємної заінтересованості в досягненні якнайкращих виробничих результатів.
Спеціалісти господарства спільно з бригадиром і механізаторами виділяють основні цикли виконання механізованих робіт, у кожному з яких технічні й трудові ресурси зосереджуються на виконанні в оптимальні строки технологічних операцій — посіву, міжрядкового обробітку, шарування, формування густоти посівів, внесення гербіцидів по сходах, боротьби зі шкідниками та хворобами рослин, збирання врожаю.
Для продуктивного використання техніки роботу планують у дві зміни. Завантаження тракторів і самохідної техніки визначають за періодами робіт і складають план-графік використання машинно-тракторного парку, в якому зайнятість кожного механізатора простежується протягом усього весняно-осіннього періоду. В плані-графіку відображається робота всіх тракторів, зайнятих у рослинництві, незалежно від ступеня їх завантаження протягом року.
Трактори й самохідні машини, нескомплектовані в пари, використовують в одну зміну або як резерв. Для того щоб забезпечити безперебійну роботу машинно-тракторного парку під час польових робіт, частину техніки резервують і не використовують до моменту виникнення нагальної потреби в ній. Зокрема, на дев’ять-десять нескладних машин або обладнання припадає одна резервна, а на чотири-п’ять тракторів — один резервний. Резервну техніку закріплюють за відповідними механізаторами і заносять до плану ремонтних робіт.
При поточно-цикловому методі використання техніки робота організовується у дві зміни, що в напружені періоди дозволяє використовувати весь світловий день. Можливий такий режим робочого дня: перша зміна — з 5-ї до 13-ї год, враховуючи сніда-
нок — з 8-ї до 9-ї год; друга зміна — з 14-ї до 22-ї год, врахову-
ючи вечерю — з 18-ї до 19-ї год Перезміну і передачу агрегата здійснюють з 13-ї до 14-ї год. У цей час виконують роботи з технічного обслуговування. Механізатор, котрий працював у другу зміну, наступного дня виходить у першу зміну, потім добу відпочиває і стає до роботи у другу зміну. Можливі варіанти, коли механізатори працюють на одній зміні через день.
При двозмінній роботі технологічні операції загального призначення механізатори виконують на одному тракторі (наприклад, ДТ-75 або Т-150), інший трактор (Т-70С, МТЗ-80 або ЮМЗ-6Л знаходиться в цей час на спеціально відведеному майданчику. Використання цих тракторів іншими механізаторами не допускається, за що несе персональну відповідальність завідувач машинним двором. Важливим організаційним моментом при цьому є те, що лише після повного завершення циклу робіт техніку надають для виконання іншого циклу робіт.
Поточно-цикловий метод поєднується з груповим використанням у найбільш напружені періоди робіт. При цьому на роботу агрегатів має вплив організація переїздів з одного поля на інше, підготовка полів до роботи, вибір способів руху агрегатів полем тощо. Після закінчення механізованих робіт техніка силами ремонтної ланки ставиться на зберігання.
Обов’язковою умовою застосування методу є налагоджене спеціалізоване технічне обслуговування тракторів та іншої техніки, швидке усунення поломок. Тому при ремонтній майстерні створюють ланки з технічного обслуговування і ремонту техніки, складають план-графік її ремонту з урахуванням трудомісткості робіт. Слюсарі ремонтних ланок контролюють роботу закріплених за ними машин під час польових робіт.