9.2. Збирання і післязбиральна обробка бульб

Час збирання врожаю картоплі визначають залежно від строків садіння та стану насадження. Найвищий урожай картоплі одержу­ють при природному відмиранні бадилля. При потребі зелене ба­дилля скошують і розсіюють по полю, а в разі захворювання картоп­лі — спалюють хімічними способами: 1,5 — 2 %-м розчином хлорату міді або 3 %-м розчином сірчаної кислоти (витрата 800 л/га).

На ґрунтах важкого гранулометричного складу, які запливли й висохли до початку збирання картоплі, міжряддя розпушують доло­топодібними лапами, щоб прискорити дозрівання бульб, поліпшити умови для роботи збирального комбайна (оптимальна швидкість його руху 4,5 - 4,8 км/год). Краще збирати картоплю при вологості ґрунту 60 — 70 % ППВ. Найменше травмуються бульби під час зби­рання при температурі не нижче 8 °С.

Дозрілими вважаються бульби з добре розвиненою затверділою шкіркою, яка не обдирається.

Застосовують такі технології збирання картоплі: потокову й пе­ревалочну, або переривчасту. За потокової технології бульби від комбайна самоскидами транспортують до сортувальних машин, піс­ля сортування навантажують у тару чи навалом у транспорт і від­правляють у сховище (продовольчу картоплю або картоплю техніч­ного призначення). При перевалочній, або переривчастій, технології бульби, що надходять з поля, складають у тимчасові бурти заввишки 1 - 1,2 м і через 6-7 днів сортують. Застосовують її також для дуже травмованих бульб при комбайнуванні або тих, що призначені для насінних цілей чи за досить високої вологості вороху.

Післязбиральна обробка картоплі полягає у кількісному обліку та підготовці для певного цільового призначення — видалення не­стандартних, травмованих та хворих бульб. На зберігання заклада­ють вирівняні, здорові, високоякісні бульби.

Сортувальні машини складаються з механізмів для калібруван­ня картоплі й видалення землі і домішок, а також сортувальних столів з ручним або автоматичним відбором неякісних бульб.

Найпоширеніші машини для видалення землі та домішок — ва­ликові відокремлювачі КСП-15, КСП-15А, КСП-15Б, сепарувальні

диски КСП-25 з регулюванням відстані між робочими органами, що дає змогу відокремити землю і дрібні домішки. Великі домішки (шматки стебел рослин) видаляють на гірках КСП-25 з гумовими виступами у вигляді пальців з певними кутами нахилу та швидкіс­тю руху. Після відокремлення домішок та землі картопля надходить на сортувальні столи, ширина стрічки яких та швидкість її руху да­ють змогу відібрати травмовані чи пошкоджені хворобами бульби (в імпортних машинах для цього є електронний автоматичний відок-ремлювач, який працює за принципом різної проникності бульб та домішок, подібних за формою до картоплі (каміння), рентгенівських променів, ультразвуку та ін.).

Калібрувальні машини мають валкові механізми (як у КСП-15) або сітки-грохоти (як у КСП-25 та імпортних машин). Останні роз­діляють картоплю на фракції масою понад 80 г, 40 - 80 г, 25 - 50 г і дуже дрібні (до 25 мм). Для розділення картоплі використовують також сітки різних розмірів.

Машини сполучаються між собою системами стрічкових або ло­патевих (при подачі нагору) конвеєрів. До комплекту обладнання входять також перехідні містки і стільці для працівників біля сор­тувальних машин.

Сортувальні машини працюють нормально, якщо ворох не дуже вологий, засміченість його не більше 40 %, пошкодженість бульб не більше 30 %, а при весняному сортуванні довжина пагонів не пере­вищує 10 см. Як правило, продуктивність сортувальних машин во­сени у 2 — 3 рази більша, ніж при сортуванні картоплі навесні після зберігання.

На великих стаціонарних картоплесортувальннх пунктах мон­тують по кілька ліній технологічного обладнання КСП-25 (під на­криттям), роблять майданчик для активного вентилювання та об­сушування бульб, на якому є установка для обробки бульб перед садінням агрохімікатами в агрегаті «Гуматокс». Щоб зменшити трав­мування бульб, усі частини механізмів покривають еластичним ма­теріалом.

Фірма «Локвуд» розробила установку «Телеселект», за допомогою якої картоплю сортують дистанційно: в установці на екрані кольо­рового телевізора подається зображення продукції, яка рухається на конвеєрі. Оператор, стежачи за зображенням на екрані, при появі об'єкта, який треба видалити, дотикається до нього електронною паличкою. За командою мікропроцесора відмічений об'єкт видаля­ється із загальної маси продукції. Продуктивність установки «Теле­селект» втричі вища, ніж сортувальних машин.

В Україну поставляють комплекси К-750 фірми «Фортшрітт» продуктивністю до 30 т за добу. У Німеччині випускають комплекси для обробки картоплі, що складаються: з приймального бункера завдовжки 18 м продуктивністю 100 т/год, механізму для відбору проб (12,5 кг з кожних 6 т картоплі); решітчастого стрічкового механізму з горизонтальним коливанням для виділення ґрунту; вертикально­го конвеєра висотою до 6 м (для подачі бульб на сортування); трьох широкозахватних copтувальних машин продуктивністю 100 т/год, що розділяють масу на три фракції; шести протічних боксів місткіс­тю 80 т кожний та 32 боксів з нахилом місткістю по 25 т (для промі­жного зберігання картоплі); шестироликових стрічок для додатково­го перебирання бульб після попереднього сортування, з яких відби­рають пошкоджені бульби у п'ять протічних боксів місткістю по 23 т, а каміння — в ящик.

Усі машини під час сортування травмують картоплю. Щоб запо­бігти цьому, застосовують гасителі ударів — гумові стрічки, спуски-гасителі, зменшують кути нахилу конвеєрів та знижують їх швид­кість.

Розсортовані бульби зберігають партіями за попередньо визна­ченим режимом зберігання кожної (окремо ботанічні сорти, товарні, за розмірами, за пошкодженістю тощо). При закладанні картоплі в бурти і траншеї роблять детальний опис кожного об'єкта зберігання (партії) та рекомендованого режиму.