9.5. Способи зберігання бульб картоплі різного цільового призначення

Більшість насінної і кормової картоплі зберігають у буртах і тра­ншеях. При зберіганні картоплі, особливо в південних областях, важливо стежити за тим, щоб запобігти з осені її самозігріванню. Остаточно картоплю вкривають лише при постійній температурі навколишнього повітря 4—5 °С. Найкраще, коли картопля зберіга­ється у буртах, обладнаних активною вентиляцією. При повільному охолодженні картоплі, особливо в заглиблених буртах, треба засто­совувати примусову вентиляцію, використовуючи вентилятори обп­рискувачів та опилювачів, з'єднавши припливну трубу з кожухом вентилятора гнучким рукавом з брезенту. Вентилюють переважно вночі, коли повітря більш холодне й вологе. Продуктивність цих ве­нтиляторів становить 10 — 12 тис м3/год. Тому, залежно від місткості бурту, наприклад 16 - 18 т, фактична питома подача повітря стано­вить понад 500 м3/т за годину, що небажано, тому тривалість їх ро­боти обмежують 15 - 20 хв.

Для вентиляції буртів місткістю до 20 т використовують невеликі вентилятори продуктивністю до 1000 м3/год. При підвищенні темпера­тури у бурті чи траншеї вентилятори можна вмикати за будь-якої по­годи, коли температура повітря нижча за температура у бурті, закри­вши труби припливної (з протилежного боку) та витяжної вентиляції.

У буртах місткістю 240 — 260 т вентилювання у перші два тижні проводять цілодобово, а далі переважно в нічні години, залежно від температури продукції та зовнішнього середовища, оскільки надмі­рне вентилювання призводить до в'янення бульб і втрати ними стійкості проти захворювань.

Продовольчу картоплю зберігають переважно у стаціонарних сховищах з активною і примусовою вентиляцією. Залежно від типу вентиляції висота насипу картоплі у засіках може бути 2 — 2,5 і3 — 4 м. Якщо сховища не обладнані калориферами для створення в зимо­вий час теплової завіси, то у верхніх шарах насипу чи у верхніх кон­тейнерах при тарному зберіганні утворюється конденсаційна воло­га, яка призводить до великих втрат бульб від гнилі. Для зниження негативної дії значного перепаду температур над поверхнею насипу та всередині його картоплю накривають гігроскопічним матеріалом (матами з соломи або з рогозу) або у верхніх контейнерах зверху на­сипають (на 1/4 місткості) столові буряки, які стійкі проти конденса­ційної вологи. Можна також застосовувати й інші засоби боротьби з відпотіванням бульб.

При зберіганні бульби витрачають запасні поживні речовини. Втрати їх маси залежать як від умов вирощування, так і від якості закладених на зберігання бульб (табл. 38, 39, 40).

Таблиця 38. Норми природних втрат картоплі сорту Гатчинська при зберіганні у спеціалізованих картоплесховищах з примусовою вентиляцією

Із встановленням у продукції постійної температури вентилю­вання проводять лише з метою обміну повітря. У типових сховищах з відповідною питомою подачею повітря щоденна тривалість венти­лювання становить 30 — 60 хв. При настанні морозів та нерізкому коливанні температури обмінну вентиляцію проводять через день протягом 20 — 30 хв рециркуляційним повітрям, а у разі відпотіван-ня продукції тривалість вентилювання збільшують.

Таблиця 40. Норми втрат та зниження якості продовольчої картоплі сорту Гатчинська при зберіганні у спеціалізованих картоплесховищах з примусовою вентиляцією за жовтень — квітень

У південному Лісостепу та Степу України восени довести карто­плю до певного режиму зберігання за допомогою вентилювання не­можливо, оскільки навіть уночі температура повітря не буває низь­кою. Оскільки вирощена на півдні України картопля проростає на­багато раніше, ніж вирощена на півночі, треба поєднувати венти­лювання з використанням холоду від пересувної холодильної уста­новки. Таким способом можна вивести в режим зберігання картоп­лю, яка знаходиться у буртах і траншеях південної зони.

Порівняння різних способів зберігання картоплі показує, що збері­гання навалом обходиться дешевше, ніж у контейнерах, через високу вартість тари. Правильне зберігання картоплі дає добрі наслідки при використанні різної місткості буртів. Процес зберігання контролюють щодня. Якщо є підозра щодо неправильності показів датчика-термометра, роблять контрольні відбори бульб від кожної партії.

У ранньовесняний період продовольчу картоплю зазвичай пере­возять у холодильники, чим досягають зниження температури про­дукції та гальмування процесу проростання. Бульби, призначені для використання в червні — липні, при появі на них ростків до 0,5 см завдовжки за допомогою вентилювання малої інтенсивності (8 м3/т за годину) обробляють нонанолом. Для цього насип накривають мішками та плівками і поміщають місткість із нонанолом пе­ред вентилятором. Потім вмикають вентилятор і обробляють карто­плю до моменту почорніння ростків (8 — 10 днів). Через 10 днів чи при появі нових ростків обробку картоплі повторюють (5 — 6-кратна обробка дає змогу зберегти картоплю для споживання її в липні).

У країнах з високою температурою повітря протягом року під час зберіганні картоплю обробляють g-променями, які гальмують про­ростання (радуризацію) та зменшують кількість мікрофлори. Для вимірювання поглинутої дози іонізуючої радіації прийнято одини­цю Грей за секунду — Гр/с (енергія 100 рад відповідає 1 Гр, а 1 рад відповідає 100 ерг на 1 г тканини картоплі).

Для гальмування проростання картоплі Міжнародною організа­цією охорони здоров'я (ВОЗ) рекомендована доза 0,1-1,15 кГр, а для обробітку тари проти мікрофлори — 10-20 кГр.

Товарну обробку та фасування картоплі перед її реалізацією проводять на сортувальних і фасувальних машинах. Свіжі рани на бульбах у весняний період не заживають, тому перебирання карто­плі треба проводити на механізмах, які не пошкоджують бульб. Як правило, сортувальні машини у великих сховищах розміщені всере­дині і при сортуванні та фасуванні бульб крім загального встанов­люють додаткове освітлення, яке дає змогу повністю видаляти по­шкоджені бульби й використовувати їх залежно від якості.

Насінну картоплю сортують, затарюють і розміщують під тонким шаром соломи для захисту її від весняних приморозків та для озеле­нення. Особливо ретельно відбирають хворі бульби, а здорові, придатні для садіння, обов'язково дезінфікують, обробляючи фунгіцидами.

Обладнання, яке використовувалося для влаштування буртів і траншей (труби, розподільні решітки тощо), просушують і розміщу­ють під навісами при вільному доступі повітря на весь період міжсе­зоння. Прилади здають на склад для зберігання.