Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

Перша теорія міжнародної торгівлі — теорія меркантилізму (mer­cantilism) — була розроблена європейськими вченими Томасом Маном (Tomas Mun, 1571—16<41), Чарльзом Дейвіантом (Charles Davenant, 1656—1714), Жаномі Батістом Колбертом (Jean Baptiste Colbert, 1619—1683), сером Віль^момПетті (Sir William Petty, 1623— 1687). Ця економічна теорія вишикла та пояснювала зовнішню тор­гівлю у період розвитку та затепаду середньовічного феодалізму в Європі (1500—1804) pp.), коли їутворювалися та зміцнювались євро­пейські держави, найсильніші з яких захоплювали колонії і боро: лись за поділ сфер впливу. У іцих умовах виникла потреба в еко номічній теорії, яка б обгрунтувіала роль товару та необхідність еконо мічного виходу національних деержав на зовнішні ринки. Ці функці чудово виконав меркантилізм..

Меркантилізм — це економіічне вчення та економічна політика лка представляє інтереси торгсової буржуазії у періоди феодалізму та становлення капіталізму.

Згідно з теорією меркантилізму багатство країни вимірюється кількістю золота та срібла, якою вони володіють.

Меркантилісти вважали, що економічна система складається з трьох секторів: виробничого, сільськогосподарського та іноземних колоній. Для ефективного функціонування економічної системи найважливішими, на їхню думку, були торговці, їхня праця розгля­далась як основний фактор виробництва. Отже, джерелом багат­ства є сфера обігу, а не сфера виробництва; багатство ототожнюва­лося з грошовим капіталом. Грошові кошти (у формі золота та срібла) дають змогу утримувати армію, зміцнювати становище пра­вителя, сприяють проведенню колоніальних війн, виникненню фаб­рик (мануфактур), утворенню нових робочих місць.

Оскільки у світі, на думку прихильників цієї теорії, існує обмежена кількість багатства (золота та срібла), то країни можуть збільшува­ти своє багатство і за рахунок зубожіння інших, тобто внаслідок перерозподілу.

Тому для зміцнення економічних позицій держава повинна вжи­вати таких заходів:

1.    Більше експортувати товарів, ніж імпортувати, оскільки у цьому
випадку вона одержить вартість активного сальдо їх торгового ба­
лансу у вигляді золота, яке буде надходити з країн, що мають дефі­
цит торгового балансу. Підтримка позитивного сальдо торгового
балансу дасть змогу, крім того, збільшити внутрішні витрати, ви­
робництво та зайнятість населення.

2.  Ввести обмеження на більшу частку імпорту (за допомогою
квот, тарифів та інших інструментів торгової політики) та надава­
ти субсидії більшій частині експортних виробництв, що дасть змо­
гу забезпечити позитивне сальдо торгового балансу.

3.  Заборонити або обмежити експорт сировини та дозволити без­
митний імпорт сировини, якої немає всередині країни, що дасть змогу
акумулювати золото та підтримувати на низькому рівні експортні
ціни на готову продукцію.

4.  Заборонити будь-яку торгівлю колоній з іншими країнами,
крім метрополій, які мають виняткове право перепродажу колоні­
альних товарів за кордон.

5.  Гальмувати розвиток виробництва готових товарів у колоні­
ях, перетворити їх на постачальників сировини до метрополій. Ко­
лонії повинні експортувати дешеву сировину, а імпортувати дорогі
готові вироби.

Однією з головних передумов меркантилістської теорії було те, що економічна система функціонувала в умовах неповної зайня­тості, внаслідок чого приплив додаткового золота з-за кордону міг в поєднанні з надлишковою робочою силою збільшити виробництво.

ікщо б зайнятість населення була повною, приплив золота з-за ордону спричиняв би зростання інфляції і не знаходив ефектив-ого використання.

На практиці економічна політика держав, яка базувалась на по-лядах меркантилістів, призвела до встановлення державної моно-олії на зовнішню торгівлю. Уряди країн намагалися забороняти кспорт золота та срібла приватним особам, а порушники карались ж до смерті. Зовнішню торгівлю дозволялось здійснювати визна-еним компаніям І тільки за певними маршрутами. Головним їх авданням було забезпечити позитивне сальдо торгового балансу.

Обмеження імпорту, які вводились односторонньо, ускладнюва-и міжнародну торгівлю. Вона поділилась на "зони", які задоволь-іяли інтереси метрополій (Англії, Франції, Іспанії тощо) та зв'яза-[их з ними колоніальних країн.

Використання теорії меркантилізму вело до збагачення метропо-іій, що викликало значне незадоволення у колоніях і призвело до іійни за незалежність у Північній Америці. Після 1800 р. з послаб-іенням впливу меркантилізму метрополії рідко застосовували за-:оди для обмеження розвитку промислового потенціалу в своїх ко-юніях, але організаційними та правовими методами продовжували 'альмувати їх зовнішню торгівлю.

Заслугою меркантилістів є те, що вони першими запропонували ;трунку теорію міжнародної торгівлі, показали її значення для їкономічного зростання країн, розробили можливу модель її роз-штку, вперше описали те, що у сучасній економіці зветься платіж­ним балансом.

Обмеженість меркантилістів полягає у тому, що вони вважали, до збагачення країн можливе не тільки внаслідок перерозподілу їжє існуючого багатства, але й за рахунок його нарощування.

Модель "ціни — золото — потоки" Д. Х'юма

Англійський економіст Девід Х'юм (David Hume, 1711—1776) їув одним з перших, хто кинув виклик меркантилізму, розробивши механізм взаємодії "цін — золота — потоків" ("price — specie — flow").

Д. Х'юм заперечував положення меркантилістів про те, що країни можуть до нескінченності збільшувати кількість наявного у них золота і що це не впливає на їх міжнародну конкурентоспроможність. Він довів, що приплив золота внаслідок підтримки позитивного саль-цо торгового балансу збільшить пропозицію грошей всередині краї­ни та призведе до зростання зарплати та цін, а це, своєю чергою, спричинить падіння конкурентоспроможності країни. І навпаки, відплив золота з країни призведе до падіння цін та зарплати і підви-

щить конкурентоспроможність країни. Отже, країна не зможе по­стійно підтримувати позитивне сальдо торгового балансу — цьому будуть перешкоджати внутрішньоекономічні чинники.

Рух золота між країнами є механізмом тонкого настроювання національних економік, внаслідок чого розмір експорту і розмір імпор­ту врівноважуватимуться і торгове сальдо буде дорівнювати нулю.

Розглянемо таку ситуацію. Припустимо, що країна має позитив­не сальдо торгового балансу в торгівлі з країною II, сальдо якої негативне. За Д. Х'юмом, врівноваження сальдо торгового балансу кожної з країн здійснюється у чотири етапи (табл. 1.5.6).

Таблиця 1.5.6. Модель "цівн — золото — потоки" Д. Х'юма

 

 

Країна І

Країна II

Вихідна ситуація

ехр > imp

ехр < imp

Етап І

Чистий приплив золота

Чистий відплив золота

Етап II

Зростання грошової маси

Зменшення грошової маси

ЕтапШ

Зростання цДн і зарплати

Зменшення цін і зарплати

Етап IV

Зростання імпорту, скоро­чення експорту

Скорочення імпорту, зростан­ня експорту

Результат

ехр - imp

ехр = imp

Ця концепція базувалась на таких припущеннях:

1)  прямий зв'язок між кількістю грошей в обігу та рівнем цін
(потім це отримає назву кількісної теорії грошей);

2)  повна зайнятість у кожній з країн;

3)  попит на товари еластичний за ціною (зростання цін приво­
дить до скорочення витрат на товари та навпаки);

4)  існує ситуація чистої конкуренції на ринку як товарів, так і
факторів виробництва;

5)  національні валюти вільно конвертуються у золото і назад
(пізніше це отримає назву "золотий стандарт").

Якщо цих умов дотримуються, автоматично врівноважується тор­говий баланс.