Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

12.6. Фондові біржі — організатори вторинного ринку акцій

12.6. Фондові біржі — організатори вторинного ринку акцій

Лістинг

Вторинний ринок акцій організовують фондові біржі. У США співвідношення біржового і позабіржового ринків акцій становить 80 : 20 %, у Японії — 90 : 10 %. У процесі обігу акції, як і інші цінні папери, відриваються від своєї номінальної вартості і набувають самостійного руху, їх поточний курс (ціна) визначається попитом і пропонуванням на фінансовому ринку, що залежать від низки чинників економічного, політичного, соціального і психологічного змісту. Фондові біржі організовують торгівлю акціями найбільших, транснаціональних, престижних корпорацій. Пройти лістинг, тобто одержати право на допуск акцій корпорації до біржових котирувань, досить складно через високі вимоги. Можна сказати, що найбільші світові фондові біржі за своєю сутністю — це «закриті клуби для вибраних».

Кількість корпорацій, що пройшли лістинг на найбільших бір­жах, свідчить про нерівномірність розподілу. Найбільша кількість лістингових корпорацій у НАСДАК, Нью-Йоркській, Токійській, Лондонській і Німецькій фондових біржах. Під впливом кризи списки корпорацій скорочуються, особливо помітно в НАСДАК. Скорочення лістингу Німецької фондової біржі пояснюється створенням біржі Євронекст і переходом деяких компаній у нову біржу. Слід зазначити, що ТНК звичайно проходять лістинг у кількох біржах. Так, наприклад, корпорація «Кока-Кола» перебуває в лістингу Нью-Йоркської, Німецької і Цюріхської фондових бірж.

Фондові біржі приймають у лістинг як національні, так і іноземні компанії (табл. 12.5).

Таблиця 12.5

КІЛЬКІСТЬ КОРПОРАЦІЙ, що пройшли лістинг
НА НАЙБІЛЬШИХ ФОНДОВИХ БІРЖАХ СВІТУ у 1996 та 2001 рр.[1]

Фондова біржа

1996 р.

2001 р.

Усього, включаючи інвес-
тиційні фонди

Національні корпорації, %

Іноземні корпорації, %

Усього, включаючи інвес-
тиційні фонди

Національні корпорації, %

Іноземні корпорації, %

Нью-Йоркська фондова біржа

2626

86,5

13,5

2400

80,1

19,9

НАСДАК

5487

91,7

8,3

4063

89,0

11,0

Токійська фондова біржа

1865

96,8

3,2

2141

98,0

2,0

Лондонська фондова біржа

2518

81,4

18,6

2332

82,5

17,5

Євронекст[2]

 

1132

1132

Німецька фондова біржа

2696

75,0

25,0

983

76,1

23,9

Швейцарська фондова біржа

428

50,5

49,5

412

63,8

36,2

Фондова біржа Торонто

1420

95,9

4,1

1299

97,1

2,9

Фондова біржа Гонконгу

658

97,0

3,0

867

98,8

1,2

Торгівля цінними паперами
на світових фондових біржах

Потужне економічне піднесення 90-х років ХХ ст. викликало значну активність торгівлі на світових біржах. Зліт графічних ліній показує вже не теоретичний, а практичний кругообіг заощадження — інвестиції — заощадження (рис. 12.4, 12.5). Простежується чітка залежність: економічне зростання (у США до 2001 р. середній приріст реального ВВП був понад 3 % у рік) → зростання добробуту домашніх господарств (відкриття 8 млн нових робочих місць) → зростання прибутків → збільшення заощаджень і позичкового капіталу → зростання інвестицій → економічне зрос­тання і т. д.

Рис. 12.4. Вартість проданих акцій у Північній Америці,
на Нью-Йоркській фондовій біржі
і НАСДАК у 1991—2002 рр., трлн дол.[3]

Рис. 12.5. Вартість проданих акцій у Європі
і Європейському Союзі в 1991—2002 рр., трлн дол.[4]

Економічний спад кінця ХХ і початку XXI ст. негайно зламав усі лінії, що так прямували вгору: за достатності заощаджень проявився різкий спад їх споживання, інвестиції в такому становищі неприйнятні: продукції і послугам немає збуту за різкого загострення конкуренції на світових ринках. Вихід із кризи супроводжується новими інвестиціями в передові технології, створен­ням принципово нової інвестиційної продукції і товарів тривалого користування для домашніх господарств; знову виникає потреба в заощадженнях. І чим більш насичений фінансовий ринок тимчасово вільними грошовими фондами, чим розгалуженіша й ефек­тивніша його інфраструктура, тим більша сума інвестицій буде вкладена в нові виробництва, тим швидше може початися нове економічне зростання.

Необхідно зазначити, що в кризові роки відбувається вартісне скорочення торгівлі акціями, тоді як кількість угод і проданих акцій збільшується, тобто біржа працює інтенсивніше. Так, наприклад, у 2000 р. на НАСДАК було продано/куплено 44,3 млрд акцій, у 2001 р. — 47,1 млрд, на Німецькій фондовій біржі відповідно 2,7 і 3,3 млрд акцій.

Найбільші світові фондові біржі організовують торгівлю акціями не тільки національних, а й іноземних корпорацій. Лідерство з торгівлі акціями іноземних корпорацій традиційно належить Лондонській фондовій біржі (табл. 12.6). Протягом десятиліть більш як половина проданих акцій емітована іноземними корпораціями, що підтверджує значення Лондона як світового фінансового центру. Німецька і Нью-Йоркська фондові біржі також є значними організаторами світової торгівлі акціями. Що стосується інших великих бірж, то торгівля іноземними акціями становить незначну частину їхніх операцій, проте кожна з них (крім Токійської в 2000 і 2001 рр.) надає свої торгові майданчики для іноземних акцій, тобто також бере участь у світовій торгівлі акціями.

Так само, як і капіталізація, вартість торгівлі акціями на фондових біржах характеризується високою концентрацією. Основні торги припадають на акції п’яти найбільших корпорацій, які становлять від 0,2 до 0,5 % усіх, що ввійшли до лістингу, компаній. Ступінь концентрації підтверджується такими даними. Наприклад, у лістингу НАСДАК налічувалося в 2001 р. 4063 корпорації, і на п’ять із них припадало 80,3 % усього обігу, який у 2001 р. дорівнював 10,9 трлн дол. Отже, і в «клубі впливових» виділяються «найбільш впливові» (див. рис. 12.6).

Таблиця 12.6

ВАРТІСТЬ ПРОДАНИХ АКЦІЙ
НА НАЙБІЛЬШИХ ФОНДОВИХ БІРЖАХ СВІТУ
(ГОЛОВНІ І ПАРАЛЕЛЬНІ РИНКИ) у 2000 та 2001 рр., млрд дол.

Фондова біржа

2000 р.

2001 р.

Усього

Національних корпорацій,  %

Іноземних кор-
порацій, %

Усього

Національних корпорацій,  %

Іноземних кор-
порацій, %

Нью-Йоркська фондова біржа

11 060,0

89,7

10,3

10 489,0

92,5

7,5

НАСДАК

19 799,0

95,7

4,3

10 934,6

95,6

4,4

Лондонська фондова біржа

4559,0

41,5

58,5

4550,5

41,7

58,3

Токійська фондова біржа

2315,5

100

1660,5

100

Німецька фондова біржа

2119,8

84,8

15,2

1441,6

90,7

9,3

Швейцарська фондова біржа

638,7

95,5

4,5

594,9

97,5

2,5

Євронекст

3179,8

99,0

1,0

Фондова біржа Торонто

636,5

99,8

0,2

469,6

99,9

0,1

Італійська фондова біржа

1019,6

97,1

2,9

1558,9

96,3

3,7

Фондова біржа Гонконгу

377,0

99,8

0,2

241

99,8

0,2

 

Під впливом технологічного розвитку й інформаційних систем з’явилися так звані паралельні біржі (у ряді країн вони називаються другими, третіми і т. д.). Вони створені з метою фінансової підтримки дрібних і середніх корпорацій, розмір капіталу яких не дає змоги ввійти в лістинг бірж. Великі паралельні біржі створені при Лондонській і Німецькій фондових біржах, при Євронекст та ін. Капіталізація акцій на паралельних ринках досить висока. Наприклад, при Німецькій фондовій біржі вона становила в 2001 р. 29 млрд дол., а біржова торгівля — 45,3 млрд дол., при цьому 22,6 % припадало на іноземні компанії.

Рис. 12.6. Вартість торгівлі акціями п’ятьох найбільших
компаній на 10 фондових біржах світу в 2001 р.1

Розвиткові торгівлі цінними паперами на фондових біржах сприяла стійка тенденція зниження довгострокових процентних ставок (рис. 12.7). Її причинами були зростання заощаджень, яке сприяло нагромадженню капіталу і дешевизні довгострокових фінансових фондів, а також державна грошова і кредитна політика з підтримання інвестиційної політики корпорацій. Японський уряд протягом 1984—2003 рр. провадив найактивнішу політику з усіх розглянутих країн, спрямовану на збільшення інвестицій, що визначає економічне зростання. Однак слід зазначити, що темпи зростання знижува­лися на початку ХХІ ст. у всіх країнах з розвиненою ринковою економікою.

 

 
 
 


1 Графік складений за даними World Federation of Exchanges. Annual Report and Statistics. — 1997, 1.1; 2001, 1.7.1.


Рис. 12.7. Довгострокові процентні ставки 1

1 OECD Economic Outlook, 2001. — P. 281.




[1] Таблиця складена за даними World Federation of Exchanges. Annual Report and Statistics. — 1997, 1.1; 2001, 1.1.

[2] Євронекст функціонує з 2000 р.

[3] World Federation of Exchanges. Annual Report and Statistics. — 2002. — Р. 1, 4, 13.

[4] Ibid.