2.3.2.6. ЛЯДВЕНЕЦЬ РОГАТИЙ

Лядвенець рогатий (Lotus corniculatus) — це сінокісно-пасовищ­на кормова бобова трава переважно лучного ареалу. На помірно зволожених луках вона здатна інтенсивно кущитись і розмножува­тись. Пагони в неї значно ніжніші, ніж у люцерни, і здатні стелити­ся. Характерною особливістю лядвенцю рогатого є добре розвинені прилистники біля трійчастого листка. С. І. Дмитрієв, В. Г. Ігловіков, Н. С. Конюшков, В. М. Раменська вважають, що листки лядвенцю п'ятірні (три листочки на черешку, два нижніх біля основи заміню­ють прилистники). Суцвіття складається з 5 — 6 квіток типу простого зонтика і виходять з пазух листків на довгих квітконіжках. Віночок квіток жовтий, інколи оранжевий. Боби прямі, тонкі, бурі, 2,5 — 3 см завдовжки, радіально відходять від спільної осі, схожі на слід пта­шиної лапки (гусячі лапки). Стебла виткі, в природних травостоях ЗО — 40, у посівах 60 — 80 см заввишки. Коренева система менш роз­винена, ніж у люцерни, проте він досить посухостійкий, окремі сор­ти зимостійкі. Насіння дуже дрібне, овальне, злегка сплющене, те­мно-коричневе, рідше темно-мармурово-плямисте. Маса 1000 насі­нин 1,4 — 1,6 до 2 г залежно від екотипу. Порівняно з люцерною ля-двенець краще витримує кислотність ґрунту і може рости на погано дренованих ґрунтах. Його можна скошувати на сіно, проте викорис­товують переважно для випасання тварин на пасовищах як компо­нент злаково-бобових сумішей. Оскільки насіння лядвенцю пророс­тає повільно і пагінці також розвиваються повільно, то для одер­жання доброго травостою потрібно два роки. Але після того як ця культура приживеться, пасовище стає багаторічним. Це пов'язано з тим, що при періодичному скошуванні в повній стиглості дозрілі боби розкриваються і самопідсіваються.

Зелену масу (до цвітіння) добре поїдають тварини, і вона не ви­кликає у них тимпанії. Вітамінне сіно з лядвенцю вважається діє­тичним кормом для всіх сільськогосподарських тварин.

В Україні районовано такі сорти лядвенцю рогатого: Дединівсь-кий, Московський 25, Московський 287. В Івано-Франківській області вирощують сорти Монастирецький, у Полтавській — Смоленський.

Лядвенець рогатий, як і всі багаторічні трави, можна вирощува­ти за екологічно чистою, енергозберігаючою технологією. Основні прийоми вирощування аналогічні тим, що застосовуються на посі­вах конюшини лучної або еспарцету.