Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

2.4.1.2. ЗЕМЛЯНА ГРУША (ТОПІНАМБУР)

Цінність земляної груші (Helianthus tuberosus L.) полягає в тому, що вона дає для тваринництва одночасно два види корму: надземну зелену масу, яку згодовують тваринам у свіжому вигляді або у ви­гляді силосу, та підземні соковиті бульби. Зелена маса топінамбура поживна — 100 кг її прирівнюють до 20 — 25 корм. од. Із зеленої ма­си цієї культури виготовляють також трав'яне борошно. Добрим ко­рмом для тварин є силос із стебел і листя земляної груші, який за поживністю не поступається зеленій масі.

Бульби, у складі яких є багато цукру (16 - 20 %), інуліну (2-5 %), протеїну (0,1 — 0,5 %) й жиру (1,4— 1,8 %) та мінеральних поживних речовин, зокрема фосфору й заліза, є цінним кормом для свиней. Їх використовують також для виробництва спирту, винного оцту, кормо­вих дріжджів, у народній медицині (рис. 93). У європейських країнах (Франції та ін.) їх вживають у їжу так само, як бульби картоплі.

Земляна груша поширена в багатьох районах України. При на­лежному вирощуванні урожайність її становить 200 — 300 ц бульб і 300 - 500 ц зеленої маси з кожного гектара.

Земляна груша маловибаглива до умов вирощування, досить по­сухо- і морозостійка. Листки витримують зниження температури до мінус 3 — 4 °С, а бульби при достатньому сніговому покриві — до мінус 25 - 30 °С.

Топінамбур добре витримує високі температури, дає високі вро­жаї на різних ґрунтах, крім надміру засолених, кислих та заболоче­них. Належить до рослин короткого світлового дня.

Поширеними сортами земляної груші в Україні є: Вадим, Дієти­чний, Інтерес, Київський білий, Находка, Новость, Віра.

Земляна груша може рости на одному місці 5 і більше років. Ви­рощують її зазвичай на запільних ділянках, розташованих поблизу тваринницьких ферм, підряд 3 - 4 і більше років. Деякі господарства вводять земляну грушу в прифермські сівозміни.

Ґрунт під земляну грушу обробляють так само, як і під картоплю. Під основну оранку вносять 20 — 25 т/га, а на піщаних ґрунтах 30 — 40 т/га гною, а також повні мінеральні добрива по 50 — 90 кг/га азо­ту, фосфору й калію. На кислих ґрунтах під основну оранку вносять також вапнякові матеріали.

Садять бульби земляної груші восени й навесні, але кращі ре­зультати дає ранньовесняне садіння. Осіннє садіння забезпечує доб­рий врожай лише в районах з достатнім сніговим покривом.


Для садіння земляної груші використовують картоплесаджалки. Спосіб садіння — гребеневий або безгребеневий з шириною міжрядь 60 - 70 см. На 1 га висаджують 15 - 20 ц свіжозібраних бульб. Густо­та насадження в районах достатнього зволоження 60 тис./га бульб, недостатнього — до 35 тис./га. На легких ґрунтах бульби садять на глибину 8—10 см, а на важких 5 — 7 см (при садінні під зиму — на 2 — 3 см глибше).

Догляд за рослинами у перший рік вирощування зводиться пе­реважно до боротьби з бур'янами за допомогою до- та післясходових боронувань і 2 — 3 міжрядних розпушувань, які починають при ви­соті рослин до 15 см і закінчують до зімкнення рослинами міжрядь.

Для одержання високого врожаю бульб у районах достатнього зволоження земляну грушу підгортають при висоті стебел 25 — 30 см.

Скошують земляну грушу на зелену масу і силос пізно восени, але до настання осінніх заморозків, використовуючи силосні ком­байни. Для кращого зберігання бульб у ґрунті скошувати зелену масу на силос слід на висоті 25 — 30 см, тоді краще затримується сніг на площі і бульби не вимерзають.

Техніка збирання бульб земляної груші така сама, як і картоплі. Викопані бульби згодовують переважно свиням, але добрі результа­ти дає також випасання свиней на полі. Щороку навесні після випа­сання на насадженнях земляної груші свиней або викопування бульб із землі ділянки орють на глибину не менше 22 см і борону­ють. За рахунок наявної у ґрунті великої кількості дуже дрібних бульб відбувається природне відновлення плантації земляної груші. До появи її сходів проводять боронування для знищення бур'янів. Перед боронуванням вносять по 10 т/га гноївки або 3 — 5 ц пташино­го посліду та по 30 — 45 кг азоту, фосфору, калію у вигляді мінера­льних добрив.

Звичайно сходи земляної груші загущені, тому їх проріджують культиваторами або підгортачами при висоті рослин 15 — 20 см, від­новлюючи міжряддя до ширини 45 — 60 см.

Дальший догляд за земляною грушею такий самий, як і в пер­ший рік її вирощування.

При вирощуванні топінамбура в сівозміні відрослі його рослини, які з'являються після викопування бульб або випасання свиней, знищують, висіваючи на площі ячмінь або овес із застосуванням гербіцидів (амінної солі 2,4Д в дозі 1,5 - 2,5 кг/га за препаратом) або протягом 1 — 2 років вико-вівсяну кормову суміш та збираючи зеле­ну масу до початку утворення в топінамбура столонів.