Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

4.2.3. Міграція робочої сили та її наслідки

Сутність міжнародної міграції робочої сили. З погляду соціально-економічної форми міжнародна міграція робочої сили означає процес формування її інтернаціональної вар­тості, а також певну сукупність відносин економічної власності між різними суб'єктами з приводу привласнен­ня створеного нею необхідного та додаткового продукту.

Як показав тривалий досвід формування інтернаціо­нальної вартості робочої сили в країнах ЄС, така вартість утворюється на основі середніх для даного регіону рівнів освіти та кваліфікації працівників, середньої складності праці, середніх умов відтворення робочої сили нормаль­ної якості. Виявом цього процесу є вирівнювання заро­бітної плати на середньому (а не нижчому і вищому рів­нях) для ЄС рівні, на який впливає не лише інтернаціо­нальна вартість даного товару, а і його ціна. Остання, у свою чергу, може відхилятися вгору і донизу від вартос­ті залежно від попиту і пропозиції на даний товар, еко­номічної кон'юнктури загалом та інших чинників.

Щорічно в пошуках роботи, ліпших умов життя нині емігрує майже 25 млн. осіб (на початку 80-х років — при­близно 20 млн.). Чисельність іноземних працівників у США в середині 90-х років становила приблизно 7-8 млн. осіб. У країнах Західної Європи — понад 10 млн. осіб, у нафтодобуваючих країнах Близького сходу — до 4 млн. осіб. Це свідчить про переміщення центру міграції робо­чої сили із США в Західну Європу.

Якісно новою формою міграції робочої сили в епоху НТР є масові переміщення науково-технічних кадрів із Західної Європи та країн СНД (насамперед з Росії та України) в США. Так, з України за 1991—1999 pp. ви­їхало понад 6300 вчених, а з урахуванням спеціалістів із вищою освітою — понад 600 тис. осіб.

Ще однією рисою міжнародного руху робочої сили в сучасних умовах є послаблення стихійності та посилення урегульованості даного процесу з боку як окремих націо­нальних країн, так і міжнародних організацій.

Крім того, постійно зростають масштаби нелегальної еміграції. Так, щорічний потік нелегальних емігрантів у СИТА перевищує 1 млн. осіб.

Основні наслідки міграції робочої сили. Як і будь-яка форма міжнародних економічних відносин, міжнародна міграція робочої сили має позитивні та негативні наслід­ки. Д° позитивних у країні експортері робочої сили на­лежать: зменшення безробіття; набуття емігрантами но­вих знань і досвіду; поліпшення їх (та членів їх сімей) умов життя; отримання країною-експортером додатково­го джерела валютних доходів у формі грошових перека­зів від емігрантів, а отже поліпшення її платіжного ба­лансу (до того ж, повертаючись після еміграції до себе в країну, наймані працівники привозять цінностей і за­ощаджень на суму, яка приблизно дорівнює їх грошовим переказам).

До негативних наслідків країни-експортера належить насамперед відтік кадрів високого рівня освіти та квалі­фікації. Щоб послабити негативний вплив цих процесів і посилити позитивні риси, використовують державне ре­гулювання.

Державне регулювання міжнародної міграції робочої сили —

певна сукупність форм і методів цілеспрямованого впливу на міг­раційний рух працездатного населення з метою його пристосу­вання до потреб національної економіки, насамперед для потреб розширеного відтворення крупного капіталу.

З 1952 р. уряд США став регламентувати в'їзд міг­рантів за такими критеріями: 1) чіткий відбір мігрантів; 2) члени сім'ї емігрують разом з її главою; 3) значний відсоток осіб, які емігрують на підставі родинних зв'яз­ків; 4) відносна свобода вибору місця проживання і робо­ти; 5) значна частка емігрантів, які після п'яти років пе­ребування в країні отримують американське громадянст­во, та ін.

Для регулювання чисельності емігрантів використо­вується показник еміграційної квоти, який щороку роз­раховується і затверджується. При цьому враховуються статево-вікова структура, рівень освіти, рівень безробіт­тя, наявність ринку житла та інші параметри.

Країни — експортери робочої сили також намагають­ся впливати на міжнародну міграцію працівників. З Цією метою здійснюється регулювання обсягів еміграції та якісного складу емігрантів (деяких з них обмежують в еміграції за умов нестачі кваліфікованих і висококвалі­фікованих спеціалістів, за несприятливої демографічної ситуації); еміграція використовується як засіб залучення валютних ресурсів в економіку країни (відкриваються ва­лютні рахунки з наданням вищих відсоткових ставок, створюються вигідніші умови для використання цих

коштів, ставиться вимога про переказ у країни певної ча­стки зарплати та ін., залучається частина коштів посе­редницьких організацій тощо).