4.4. Вибір стратегії банку

4.4. Вибір стратегії банку

Різноманітні стратегічні альтернативи дій банку можуть бути зведені до таких варіантів:

Зосередження зусиль на обслуговуванні однієї групи клієнтів.

Задоволення однієї потреби всіх груп споживачів.

Вибіркова спеціалізація на різних сегментах.

Обслуговування всього ринку.

Перший варіант є найбільш допустимий при виході на нові ринки.

Позитивними сторонами такого варіанту банківської стратегії можна вважати:

відносне    відмежування    від    сфери    діяльності конкурентів;

досягнення високого рівня відданості і довіри клієнтів банку;

досягнення  високого  рівня  обслуговування  даного сегменту ринку;

створення у банку чіткого уявлення  про  потреби клієнтів даного сегменту;

досягнення відносної стабільності доходів банку від даного сегменту ринку;

порівняно низькі витрати на рекламу.

До негативних моментів першого стратегічного варіанту дій банку можуть бути віднесені:

складність завойовування сегменту банком;

обмеження   можливостей   комерційного   банку   для маневрування ресурсами і персоналом;

необхідність підтримки постійних контактів з клієнтами;

необхідність впровадження все нових послуг; розвиток і розширення продуктового ряду обмежено потребами вузького кола споживачів;

вузькість і обмеженість клієнтської бази банку.
Другий варіант дій рекомендується в період становлення банку при наявності сильної конкуренції.

Позитивними моментами стратегії, що полягає у задоволенні однієї потреби всіх груп споживачів, можна вважати:

значний досвід надання конкретного виду послуг;

висока якість пропонованих послуг;

низькі затрати банку;

отримання конкурентних переваг при наданні даного виду послуг;

можливість   постійного   вдосконалення   банківського продукту;

впровадження унікального продукту дає для банку монопольний ефект (монопольний прибуток).

Негативні сторони другого стратегічного варіанту: 1) складнощі з вибором необхідного виду банківського продукту;

наявність конкурентів, які надають подібні послуги, значно звужує клієнтську базу;

існує реальна і потенційна небезпека старіння даного продукту;

складність у підтримці контактів з широкою аудиторією клієнтів;

даний варіант потребує достатньо значних затрат на організацію і здійснення маркетингової діяльності.

Позитивні наслідки третього варіанту стратегічних дій банку можуть бути окреслені наступними положеннями:

можливість достатньо безболісного проникнення у дані сегменти;

наявність  можливостей  для  стратегічного  маневру ресурсами і кадрами;

зниження ризику негативного впливу конкурентів;

забезпечення достатньої гнучкості цінової політики;

широкі можливості розвитку продуктового ряду.
Недоліками вибіркової спеціалізації на різних сегментах ринку є наступні:

наявність конкурентів у кожному сегменті банківського ринку;

комерційному  банку  складно  добитися   необхідних конкурентних переваг у кожному сегменті ринку внаслідок диверсифікації його зусиль;

високі затрати на маркетингову діяльність (аналіз, моніторинг ринку).

Четвертий варіант стратегії банку є найбільш універсальним і його можуть застосовувати найбільші банки з розгалуженою філіальною сіткою.

Для цього варіанту характерними є відносно низькі затрати на маркетингову діяльність та можливість мобільного переключення на обслуговування нових клієнтів.

У той же час комерційному банку при такому типі стратегії достатньо складно завоювати та підтримувати лідируючі позиції на всіх сегментах ринку, збирати і обробляти великі потоки маркетингової інформації, підтримувати високий ступінь оновлення асортименту послуг при високих показниках змінності клієнтської бази.