Бібліотека Букліб працює за підтримки агентства Magistr.ua

4. 7.1. Релігія австралії та океанії - Вірування австралійських аборигенів

Австралійські аборигени є представниками найбільш раннього з доступних безпосередньому спостереженню ступенів розвитку людства, майже цілком збереженого об­щинно-родового устрою. Тому їх релігія викликає неаби­яку зацікавленість дослідників, які, вивчаючи походження релігії та її ранніх форм, найчастіше черпають приклади з вірувань австралійців.

Корінне населення Австралії до європейської ко­лонізації складалося з кочових племен, що поділялися на локальні територіальні групи. Та релігійні вірування, об­ряди австралійців майже повсюдно зберегли свою од­норідність з незначними місцевими відмінностями.

Домінуючим у системі вірувань та обрядів є тотемізм. Австралію вважають класичною країною тотемізму. З ог­ляду на характер груп, що культивують тотемічні віруван­ня та обряди, виділяють 5 типів тотемізму:

1. Клановий тотемізм. Виник внаслідок розпаду первісних фратрій — найдавніших форм тотемної ор­ганізації.

2. Тотемізм фратрії. Властивий екзогамній половині племені звичай, який забороняє шлюби між членами однієї родової групи — фратрії.

3. Статевий тотемізм. Пов'язаний з розподілом праці між чоловіками та жінками племені.

4. Подружній тотемізм.

5. Індивідуальний тотемізм. Людина, крім загально родового тотему, має власний, у наслідуваний від батька чи придбаний у момент посвячення. Властивий чоловікам, найчастіше чаклунам, знахарям, вождям.

Помітну роль у тотемних віруваннях австралійців відіграють міфи про подвиги тотемних пращурів. Це фан­тастичні з невизначеними рисами істоти: міфи подають їх у вигляді тварин, людей з іменами тварин. Пращури вис­тупають поодинці або групами. Вони полюють, кочують, здійснюють обряди, як і самі австралійці. Тотемні пращу­ри зникають під землею, перетворюючись на скелю, дере­во, камінь.

Тотемізм — найважливіша, але не єдина форма релігії австралійців. Тут були поширені чорна магія, чаклунство. Неабияку роль у їх психічному житті відігравала віра в магію. Вони вважали, що всі, за винятком малих дітей та літніх людей, помирають від чар. Тому використовували різні магічні способи встановлення особи, яка насилає смерть на когось з членів клану. Після особливих во­рожінь, мета яких — дізнатися, де, в якому племені живе особа, яка зачарувала померлого, відряджали загін для по­мсти "винуватцю" (вбивали його чи когось з його ро­дичів).

Іноді магічні обряди, щоб спричинити чиюсь смерть, виконували відкрито. Якщо хтось бажав помститися воро­гові, то звертався до чаклуна. Той з кістки померлого вирізав кундель (основний інструмент магічних обрядів), прикріплював до нього пучок волосся людини. Протягом танцю під барабан він за допомогою відповідних закли­нань надавав кунделеві смертоносної сили, кидаючи потім його у напрямку, де жила жертва. Про початок магічної церемонії повідомляли особу, призначену на смерть, а та­кож усіх мешканців через посланців та сигналами диму. Суггестивна (навіювальна) дія цього обряду бувала настільки сильною, що людина, проти якої його здійсню­вали, ставала хворою, втрачала сили, а потім вмирала.

В усіх австралійських племенах існували майже одна­кові обряди лікувальної магії, знахарства, які мали багато спільного з народною медициною. Засоби її (припарки, масаж, компреси, кровопускання, лікувальні трави) до­ступні всім, але вони не завжди бувають дієвими. Тому люди зверталися до знахарів, які використовували і різні чаклунські прийоми (висмоктування каменя з тіла хворо­го), намагаючись вплинути на психіку пацієнта, гіпноти­зуючи його поглядом, жестами. Якщо наставало одужан­ня, це приписували магічній силі.

Використовували австралійці й елементи шаманства. Якщо знахар "лікував" магічними силами, то шаман діяв через духів. За віруваннями, духи посвячують шамана у його професію. У племен аранда знахарі вчились у інших знахарів, але той, хто хотів отримати посвячення від духів, мусив знайти печеру, де вони мешкали, лягти спати біля її входу, вірячи, що вночі до нього прийде дух і, пронизав­ши списом, зробить його шаманом. Знахарі та шамани накликали дощ (метеорологічна магія), щоправда, не всю­ди. В умовах мисливського господарства метеорологічна магія не могла посісти важливого місця у комплексі віру­вань. Абсолютне визнання отримала вона лише в сухому кліматі Центральної Австралії.

Релігія австралійських аборигенів багатьма своїми ри­сами виділяється серед релігій інших народів. У ній відсутні уявлення про надприродний світ, відокремлений від реального. Світ тотемів і світ людей співіснують. Що­правда, за уявленнями деяких племен, світ душі знахо­диться десь на півночі або на небі.

Австралійські вірування, міфи містять багато образів тварин. Магічні вірування переважають над анімістични­ми: магічна дія на тотем, шкідлива, любовна, лікувальна, метеорологічна і мисливська магії виявляються яскравіше, ніж уявлення про духів і форми звертання до них. Авст­ралієць більше покладається на власні магічні засоби, ніж на допомогу духів, застосовуючи замість молитов закли­нання.

Австралійські аборигени не сповідують культу предків, а тільки уявлення про міфічних тотемічних пращурів, які мають фантастичні зооантропоморфні образи. Немає і культу природи; небесні явища не обожнюють, їм не при­писують надприродних властивостей. Уявлення про над­природні властивості природних явищ пов'язані не з куль­том природи, а з тотемізмом.

У них майже немає космогонічних міфів. Міфологія австралійців не пояснює походження світу, Землі, неба. Вони переконані, що Всесвіт існував одвічно, не мав виз­наченої форми і був пустим. Міфи розповідають про под­виги героїв, походження тотемічних груп, митарства (ман­дри) тотемічних предків та ін.
Magistr.ua
Дізнайся вартість написання своєї роботи
Кількість сторінок:
-
+
Термін виконання:
-
днів
+