4.1. Значення великої рогатої худоби та її біологічні особливості

Скотарство є провідною галуззю тваринництва. Частка його то­варної продукції в загальній вартості продукції тваринництва ста­новить понад 63 %. Від великої рогатої худоби одержують цінні й незамінні продукти харчування — молоко та яловичину.

Молоко містить усі необхідні поживні речовини і в найсприятли­вішому співвідношенні. З нього виготовляють різні продукти харчу­вання — вершкове масло, сири, кисле молоко, ряжанку, кефір тощо. Яловичина і телятина відзначаються високими смаковими якостя­ми і користуються підвищеним попитом у населення. У раціоні лю­дини на ці продукти має припадати 50 % загальної потреби в тва­ринному білку. За рахунок молочного скотарства у нашій країні ви­робляють 99 % молока і 64 % м’яса.

Від скотарства отримують цінну шкіряну сировину, а також по­бічні продукти забою (кров, кишки, кістки, роги, волос та ін.). Вели­ку рогату худобу використовують і як тяглову силу. Крім того, вона дає цінне органічне добриво, яке має велике значення для підви­щення родючості ґрунтів. Від однієї корови за рік можна отримати 10 — 12 т гною.

Внаслідок біологічних особливостей велика рогата худоба здатна споживати і добре засвоювати дешеві рослинні корми, що містять багато клітковини. Наявність у неї чотирикамерного шлунка дає можливість їй перетравлювати клітковину на 55 — 65 %, тоді як у свиней і коней цей показник становить 18 — 30 %.

Мікрофлора в рубці великої рогатої худоби дає їй змогу викорис­товувати азотисті сполуки небілкової природи. До 25 % протеїну в раціонах худоби можна замінювати синтетичними азотистими спо­луками, такими як сечовина, амонійні солі та ін. Бактерії рубця ви­користовують азот зазначених сполук на побудову свого тіла і при відмиранні вони перетравлюються, а їхні білки використовуються організмом тварин. На одиницю корму корови виробляють більше продукції для людини, ніж інші сільськогосподарські тварини.

Молочна худоба перетворює рослинний протеїн у тваринний на 22 — 30 %, тоді як кури — на 20 — 26, бройлери — 17 — 26, свині —

12 — 15, м’ясна худоба — на 4 — 8 %. Енергію корму в енергію проду­ктів харчування молочна худоба перетворює на 25 % і посідає друге місце після курей яєчного напряму продуктивності (26 %), а у брой­лерів цей показник становить 23 %, індиків — 22, свиней — 14, м’ясної худоби — 4 %.

Велика рогата худоба відрізняється витривалістю і пристосовані­стю до різних кліматичних умов, що дає можливість розводити й майже на всіх континентах світу. Вона добрепереносить як високу, так і низьку температуру.

За рівнем продуктивності велика рогата худоба значно перева­жає інших сільськогосподарських тварин. У передових господарст­вах середньорічні надої від корови становлять 5000 — 7000 кг моло­ка, а рекордистки здатні давати його 25 000 — 27 000 кг і більше за лактацію. В умовах інтенсивного вирощування і відгодівлі серед­ньодобові прирости молодняку становлять 1200 — 1500 г і більше.

На виробництво 1 кг молока високопродуктивні корови витрача­ють 0,7 — 0,9 к. од. Влітку велика рогата худоба значною мірою може забезпечувати потребу організму в поживних речовинах за рахунок зеленого корму, а взимку основою її раціонів є грубі та соковиті кор­ми. Пасовищний корм — найдешевший і сприятливо впливає на здоров’я та продуктивність тварин. За літній період господарства одержують 50 % і більше загальної кількості молока.

У великої рогатої худоби порівняно тривалий період життя (35 — 40 років), тому її використовують довше, ніж інші види сіль­ськогосподарських тварин.