У давнину велику рогату худобу розводили для отримання м’яса, потім почали використовувати як тяглову силу, а пізніше — для одержання молока. Нині відбулася диференціація худоби залежно від того, яку продукцію одержують — молоко, продукти його переро­бки (масло, сири тощо) чи м’ясо.

У світі налічується близько тисячі порід, але найбільшого поши­рення набули 250. Тривалість існування породи залежить від того, наскільки вона відповідає попиту людини.

Одні породи використовуються сотні років, у результаті селек­ційно-племінної роботи їхня продуктивність зростає й розширюють­ся зони розведення їх. Наприклад, червона степова, хоча й має пев­ні недоліки, але добре пристосована до умов півдня і відзначається високою продуктивністю.

Інші втрачають своє значення й зникають, а частина із них ви­користовується як генофонд для виведення нових порід. Сіра україн­ська худоба, яку раніше розводили в Україні, використовувалась і як робоча, тому характеризується невисокою молочною продуктив­ністю внаслідок слабкого розвитку молочної залози, її участь у ви­веденні української м’ясної породи дала позитивні результати.

Бурхливий процес породоутворення з використанням районова­них та імпортних порід сприяв створенню нових. Це такі, як україн­ська червоно-ряба, українська чорно-ряба молочні, українська, во­линська та поліська м’ясні. Нині потрібні тварини, здатні виявляти високу продуктивність в умовах групового утримання, доїння на швидкодіючих доїльних установках, які мають високу стійкість про­ти несприятливих чинників зовнішнього середовища (обмежений моціон, недостатня інсоляція, тверде покриття підлог та ін.). Високі вимоги ставляться і до якості молока та м’яса. Отже, поліпшення існуючих і виведення нових порід є вимогою сьогодення.

У практиці ведення галузі скотарства набула поширення класи­фікація порід великої рогатої худоби за напрямом продуктивності. Тому розрізняють такі групи порід: молочні, подвійної продуктивно­сті, або комбіновані, та м’ясні.

В Україні розводять 11 порід молочного напряму продуктивності, 7 комбінованого і 13 м’ясного. Найчисленніші чорно-ряба та україн­ська чорно-ряба молочна (36,3 %), червона степова (34,5 %), україн­ська червоно-ряба молочна разом із симентальською (23,9 %), лебе- динська (3,6 %), інші породи (1,7 %).