5.2. Системи та способи утримання молодняку

Залежно від зональних і господарських умов застосовують стій­лову, стійлово-вигульну та стійлово-пасовищну системи утримання молодняку. Першу використовують на комплексах і в господар­ствах, в яких зосереджене значне поголів’я. Там, де його кількість невелика, найефективнішою є стійлово-вигульна система, що пе­редбачає утримання тварин у приміщеннях і на вигульно-кормових майданчиках. У господарствах із природними луками і культурни­ми пасовищами можна використовувати стійлово-пасовищну систе­му утримання. В такому разі в стійловий період тварин утримують у приміщенні, а влітку — на пасовищах або цілодобово на довгих лан­цюгових прив’язях.

Молодняк, що вирощують на м’ясо, утримують прив’язно і без­прив’язно. Прив’язний спосіб застосовують в умовах традиційної технології, на невеликих фермах, у відгодівельних і фермерських господарствах. Молодняк розміщують у стійлах, обладнаних годів­ницями, автонапувалками і ланцюговими або хомутовими при- в’язями. Прив’язний спосіб може бути з використанням підстилки і прибиранням гною скребковим конвеєром та без підстилки і в уко­рочених стійлах із щілинною підлогою або скребковим конвеєром. Гній протоптується тваринами крізь щілини в бетоновані лотки або потрапляє в зону роботи конвеєра. Прив’язне утримання мо­лодняку з використанням підстилки і скребкових конвеєрів для видалення гною потребує більших затрат праці на очищення стійл та внесення підстилки.

Залежно від прийнятої технології безприв’язний спосіб має такі модифікації: безприв’язний на глибокій підстилці в закритих при­міщеннях чи на відкритих майданчиках із навісами, безприв’язно- боксовий з суцільною або щілинною підлогою, безприв’язний у стан­ках чи клітках із суцільною або щілинною підлогою. Він передбачає утримання тварин групами.

Найпрогресивнішим способом вирощування молодняку на м’ясо є безприв’язне утримання, що дає можливість розмістити у примі­щенні на 30 — 50 % тварин більше і довести навантаження на одно­го оператора до 1000 голів, механізувати процеси роздавання кор­мів та видалення гною.

Економічно вигідним є безприв’язно-боксове утримання, яке по­єднує в собі елементи прив’язного (наявність індивідуальних місць для відпочинку) та безприв’язного (вільне переміщення тварин) утримання. Розмір боксів визначається віком тварин. Вони можуть бути відокремлені від місць годівлі чи примикати до них (комбібок- си). Між боксами й годівницею або між двома рядами боксів влаш­товують гнойовий прохід із суцільною чи щілинною підлогою.

Утримання молодняку в закритих приміщеннях сприяє підви­щенню його продуктивності та зниженню витрат кормів, а вирощу­вання на глибокій підстилці або вигульних майданчиках знижує вартість головомісця, енергоємність і дає можливість підвищити на­вантаження на одного працюючого.