Бібліотека Букліб працює за підтримки агентства Magistr.ua

6.1. Народногосподарське значення та господарсько-біологічні особливості свиней

Сучасний стан і тенденції розвитку галузі. Свинарство є од­нією з ефективних галузей тваринництва, яка забезпечує населення цінними продуктами харчування, такими як м’ясо, сало. Після за­бою свиней залишаються побічні продукти — шкури, щетина, киш­ки, кров тощо, які використовують як сировину для подальшої пере­робки. Цінним органічним добривом є гній свиней — за рік від одні­єї тварини можна мати до 1 т гною.

Для свиней характерні скороспілість та багатоплідність, які да­ють можливість за короткий період отримати від них значно більше м’яса, ніж від інших видів сільськогосподарських тварин. Тому не випадково свинарство вважають галуззю великих можливостей. Як стверджував ще в 1927 р. академік М.Ф. Іванов, коли в країні вини­кає необхідність збільшити виробництво м’яса і жирів, то населення насамперед посилює розведення свиней.

Жир свиней має цінні харчові якості, містить усі незамінні жирні кислоти (лінолеву, ліноленову, арахідонову) і перетравлюється в організмі людини на 96 — 98 %, що ставить його в один ряд із верш­ковим маслом.

У середньому м’ясопереробні підприємства використовують 60 — 65 % свинини для ковбасного і консервного виробництв, 10 — 15 — для виготовлення копченостей та 25 — 30 % спрямовують на реалі­зацію у свіжому вигляді. За такого співвідношення необхідно ви­рощувати: м’ясних свиней — 71 — 75 %, жирних — 15 — 17 і бекон­них — 10 — 12 %.

Виробництву свинини завжди приділяли значну увагу як у всьому світі, так і в Україні зокрема. Так, за даними ФАО, у світо­вому масштабі поголів’я свиней у 2002 р. становило 941,02 млн го­лів, а виробництво свинини — 94,2 млн т, що порівняно з середніми показниками 1989 — 1991 рр. збільшилося відповідно на 84,4 млн голів (9 %) та 24,5 млн т (26 %). За наведений період виробництво свинини зросло на 17 % порівняно зі збільшенням поголів’я.

Якщо виробництво свинини у світі прийняти за 100 %, то її вироб­ляють, %: в Азії — 55,7, Європі — 26,5, Північній Америці — 13,0, Південній — 3,5, Африці — 0,8, Океанії — 0,5.

Частка свинини в балансі м’яса у більшості країн Європи стано­вить понад 50, а в Китаї — навіть 80 %. Найбільшими її виробника­ми в Європі є Німеччина (4123 тис. т), Іспанія (2985), Франція 2350), Данія (1759), Польща (1710), Російська Федерація (1595), Італія (1510 тис. т) та інші країни, для яких характерна стабілізація ви­робництва свинини або його зростання.

В Україні на 1 січня 2004 р. кількість свиней досягла 7321,5 тис. голів, виробництво свинини в забійній масі в 2002 р. — 610 тис. т на рік, а частка її від загальної кількості м’яса — 37,2 %.

Серед основних завдань галузі — розробка сучасних енерго- та ресурсозберігаючих технологій, зниження собівартості виробленої продукції, подальше поліпшення існуючих і нових порід, типів, лі­ній та кросів, спрямованих на підвищення продуктивності тварин, поліпшення відгодівельних якостей одержуваного приплоду, а та­кож пошук дешевих і багатих на протеїн місцевих кормів та раціо­нальне використання останніх у господарствах із різними формами власності.

Господарсько-біологічні особливості свиней. Порівняно з іншими сільськогосподарськими тваринами свині характеризуються низкою біологічних особливостей, серед яких найважливішими є: всеїдність, висока адаптаційна здатність, багатоплідність, молоч­ність, скороспілість, забійний вихід, витрати корму, якість м’яса.

Всеїдність. Свині споживають майже всі види кормів рослинного і тваринного походження, а також відходи переробної та харчової промисловості й громадського харчування.

Адаптаційна здатність. Тварини не вибагливі до умов годівлі та утримання, тому їх можна розводити майже в усіх природно- кліматичних зонах країни.

Багатоплідність. У гнізді свиноматки зазвичай буває 10 — 14 поросят, а в окремих випадках і більше. Короткий строк поросності (у середньому 114 днів) та нетривалий підсисний період (26 — 60 днів) дають можливість одержати від кожної свиноматки по 20 — 30 поросят за рік.

Молочність. У свиноматок розрізняють фактичну та умовну мо­лочність. Фактична характеризується кількістю молока, яке виділяє свиноматка за підсисний період, і становить у середньому близько 300 кг; умовна — живою масою приплоду на 21-й день життя і дося­гає 40 — 60 кг. В молоці свиноматок міститься значно більше пожив­них речовин, ніж у молоці корови.

Скороспілість. За інтенсивністю росту поросята в 15 — 20 разів перевищують молодняк інших сільськогосподарських тварин, їх жива маса при народженні становить 1 — 1,5 кг, а в 6 — 7-місячному віці досягає 100 — 110 кг. Висока скороспілість дає можливість пару­вати свинок для отримання приплоду в 9 — 10-місячному, а в товар­них господарствах навіть у 7 — 8-місячному віці. Від однієї свино­матки з приплодом за рік можна одержати 20 — 25 ц м’яса.

Забійний вихід. У свиней цей показник значно вищий, ніж у ін­ших видів тварин і становить 75 — 85 % проти 50 — 60 % у великої рогатої худоби та 44 — 52 % у овець.

Витрати корму. У молодому віці на 1 кг приросту тварини ви­трачають 3,5 — 4,0, дорослої — 5 — 6 к. од., тоді як у великої рогатої худоби цей показник становить 7 — 9, у овець — 8 — 10 к. од. В орга­нізмі свиней близько 32 % енергії корму використовується на синтез продукції, тоді як у великої рогатої худоби — 25, у овець — 20 %.

Харчова цінність свинини. М ясо свиней — біологічно повноцін­ний продукт харчування. Воно містить менше води, ніж яловичина та баранина, і характеризується високою енергоємністю (табл. 6.1). Свинина багата на повноцінний білок, який містить незамінні амі­нокислоти, а також мінеральні речовини та вітаміни. Вона ніжна, соковита, добре консервується і найбільш придатна для виготов­лення ковбасних, копчених виробів та м’ясних консервів. Продукти із свинини мають високі смакові якості, які не втрачаються під час консервування та їх тривалого зберігання.

6.1. Хімічний склад та енергетична цінність м’яса сільськогосподарських тварин

Вид м’яса та категорія вгодованості

Вміст, %

У 100 г

м’яса, кДж

води

білків

жирів

Свинина І (бекон)

54,8

16,4

27,8

1322

Свинина ІІ (м’ясна)

51,6

14,6

33,0

1485

Свинина ІІІ (жирна)

38,7

11,4

49,3

2046

Яловичина І

67,7

18,9

12,4

782

Яловичина І

71,7

20,2

7,0

602

Телятина

78,0

19,7

1,2

377

Баранина І

67,6

16,3

15,3

849

Баранина ІІ

69,3

20,8

9,0

686

Ягнятина

68,9

16,2

15,1

803

Слід зазначити, що в нежирному м’ясі свиней кількість повно­цінних білків досягає 90 %, тоді як у яловичині та баранині — 75 — 85 %. Коефіцієнт використання білків для нежирної свинини і телятини становить 90 %, яловичини — 75, баранини — 80 %.

Біологічні можливості продуктивності свиней. Наукові до­сягнення та практика ведення галузі свинарства вказують на вели­кі біологічні можливості тварин порівняно з фактичним рівнем про­дуктивності. Ці показники становлять відповідно: за кількістю зрі­лих яйцеклітин за одну охоту 35 і 16 — 18; кількістю поросят при на­родженні — 30 та 10 — 12; кількістю поросят при відлученні — 20 і

9 — 11; кількістю опоросів від свиноматки за рік — 3,0 та 1,8 — 2,2; середньодобовим приростом живої маси на відгодівлі — 1360 і 570 — 650 г; віком досягнення живої маси 100 кг — 110 — 120 та 175 — 185 днів; витратами сухих речовин корму на 1 кг приросту живої ма­си — 2,0 і 3,5 - 4,0 кг.

Створення оптимальних умов годівлі та утримання, використан­ня селекційно-племінних досягнень дають можливість наближатися до показників біологічних можливостей продуктивності тварин і цим знижувати витрати на виробництво продукції, її собівартість та підвищувати рентабельність галузі.

Проте деякі вчені вважають, що біологічний максимум, під яким розуміють максимально можливе генетичне поліпшення, лімітуєть­ся економічним максимумом, а створення оптимального середовища для досягнення біологічного максимуму може бути зоотехнічне ви­гідним, а економічно — невигідним. Так, за кількістю приплоду на рік для свинеймаксимум становить: за існуючим стандартом — 18, біологічний — 44, економічний — 31 порося; за тривалістю продук­тивного життя відповідно 3, 15 і 5 років; за середньодобовими при­ростами — 636, 912 та 773 г.

Magistr.ua
Дізнайся вартість написання своєї роботи
Кількість сторінок:
-
+
Термін виконання:
-
днів
+