6.7.3. Годівля свиней різного віку та фізіологічного стану

До найістотніших, зоотехнічно та економічно ефективних спосо­бів годівлі свиней, які сприяють підвищенню продуктивності й ра­ціональному використанню кормів, відносять: нормування добової даванки корму, кратність, місце і час годівлі та напування, щіль­ність тварин у станку, розмір кормових груп, фронт годівлі.

У нормуванні годівлі за основними поживними речовинами не­обхідно враховувати величину добової даванки корму, що пов’язана з анатомо-фізіологічними особливостями травного каналу свиней різ­ного віку та статі. Особливо це стосується годівлі з використанням об’ємистих кормів (соковитих, зелених, грубих), добову даванку яких можна регулювати кількістю останніх у раціоні, кратністю роздаван­ня та зміною консистенції корму (співвідношення корму і води).

Новонароджених поросят уперше годують не пізніше як через

1,5   — 2 год після народження. Протягом перших 2 — 3 днів їх під­саджують під свиноматку через кожні 50 — 60 хв, а далі інтервали між годівлями збільшують. Підгодівлю поросятам до 30-денного ві­ку роздають чотири, до 60-денного — три рази на добу. Свиням ін­ших виробничих груп — двічі на добу.

Для кожної статево-вікової групи тварин розроблені оптимальні норми площі утримання та фронт годівлі на одну голову (табл. 6.10). За групового утримання в станку фронт годівлі можна зменшити, оскільки тварини, які перебувають на нижчих ступенях ієрархії, не підходять до годівниць доти, поки старші не відійдуть від годівниці. Зважаючи на це, корму в годівницях має бути вдосталь.

Розміри кормових груп для свиней різного віку визначено такі: кнури-плідники — індивідуально або 2 — 3 голови в станку; холості та поросні свиноматки (до 100 — 105 днів) — групами: на племінних фермах — по 8 — 10, на товарних — по 10 — 12 голів; підсисні свино­матки — за 10 — 15 днів до опоросу — в індивідуальному станку; по- росята-сисуни — по 10 — 12 голів у станку після опоросу разом із свиноматками; поросята після відлучення — групами по 20 — 25 або погніздно — по 10 — 12 голів у станку; ремонтний молодняк групами по 10 — 12 голів у станку; молодняк на відгодівлі до м’ясних конди­цій — групами по 25 — 30, до беконних — по 8 — 10 голів у станку.

Ефективність використання корму, вгодованість та стан здоров’я тварин значною мірою залежать від організації місць годівлі та на­пування. Вони мають бути зручними, доступними, підтримуватися в належному санітарному стані. Підгодівлю поросят організовують у спеціальному відділенні станка, недоступному для свиноматки (рис. 6.8). Молодняк свиней утримують у групових станках. Місце годівлі та напування обладнують біля кормового проходу.

Напувають свиней усіх виробничих груп із годівниць або автона­пувалок досхочу, крім підсисних свиноматок перед відлученням по­росят, яким за добу до цього зменшують норму води наполовину (табл. 6.11).