Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

9.4.3. Вирощування ремонтного молодняку

Утримання ремонтного молодняку. На вирощування відби­рають добре розвинених курчат, які міцно тримаються на ногах, з підібраним м’яким животом, заживленою пуповиною, чистою клоа­кою, блискучими пухом і очима, з щільно притиснутими до тулуба крилами, широкою головою, коротким, товстим дзьобом, живою ма­сою 33 — 45 г. На кожну початкову несучку промислового стада в 17-тижневому віці приймають на вирощування не менше ніж 1,4 добової курочки.

За добу до приймання курчат на вирощування у пташнику під­вищують температуру до 30 — 31 °С, а вологість повітря доводять до 65 — 70 %. Готують обладнання та інвентар. Напувалки заповнюють водою, а годівниці — кормом. У разі вирощування на підлозі під­стилку добре прогрівають і просушують, корм насипають тонким шаром у плоскі лоткові годівниці або на цупкий папір.

Відібраних добових курочок у спеціальній тарі (ящиках) транс­портують на автомашині у підготовлені пташники і заповнюють їх упродовж 1 — 2 днів.

Залежно від конкретних умов застосовують різні способи виро­щування ремонтного молодняку: в кліткових батареях, на підлозі з глибокою підстилкою, на сітчастій підлозі або комбінований спосіб, коли до певного віку курчат вирощують у клітках, а потім перево­дять їх на підлогу. Безпересаджувальний спосіб вирощування куро­чок дає можливість одержувати повноцінних несучок з меншими затратами праці та витратами коштів. У разі утримання на підлозі використовують обладнання КРМ-12Б, КРМ-18Б. Щільність посад­ки 10 - 12 голів на 1 м2 (рис. 9.3).

Рис. 9.3. Вирощування ремонтного молодняку курей на глибокій підстилці


Для вирощування ремонтного молодняку застосовують кліткові батареї КБУ-3 та БКМ-3, в яких механізоване роздавання корму, напування та прибирання посліду. Щільність посадки до 6-тижне- вого віку 200, від 7- до 22-тижневого — 400 см2 на голову. Добових курчат перед посадкою у клітки сортують (менших розміщують у верхньому ярусі батареї).

Ремонтних півників вирощують на підлозі або в клітках. На під­лозі розміщують невеликими групами — по 50 — 100 голів щільніс­тю посадки до 6-тижневого віку — 17, старше 6-тижневого віку —

5 голів на 1 м2 площі. В разі вирощування у клітках використовують батареї типу КБУ-3, 2Б-3А, розмішуючи півників по 10 — 12 голів до

6- тижневого віку, а потім по 5 — 7 голів.

Упродовж періоду вирощування курчат необхідно створювати оп­тимальні умови мікроклімату. Для цього використовують опалю­вально-вентиляційне обладнання «Клімат», яке дає змогу підтри­мувати оптимальний повітряний режим у приміщенні. Для нор­мального розвитку молодняку велике значення мають температура й вологість повітря. У першу декаду життя в його організмі теп­ловіддача вища, ніж теплоутворення і він не здатний підтримувати певну температуру тіла.

Температура в приміщенні при посадці курчат має становити 33 °С. До тижневого віку її знижують до 28 °С, 4-тижневого — до

24 °С. Починаючи з п’ятого тижня і до кінця вирощування темпера­тура має бути на рівні 16 — 18 °С. Відносну вологість у перші 15 — 20 днів підтримують на рівні 65 — 70 %, потім її знижують до 55 — 60 %. Концентрація шкідливих газів і пилу в повітрі пташника не повин­на перевищувати визначені норми: вуглекислота — 0,18 — 0,2 % за об’ємом, аміак — 0,01 мг/л, сірководень — 0,005 мг/л, пил — 5 мг/м3. Швидкість руху повітря — 0,3 — 0,5 м/с.

На ріст і розвиток молодняку значною мірою впливає світло. По­довження світлового дня в період вирощування зумовлює передчас­ний статевий розвиток молодок і раннє інтенсивне відкладання яєць. У господарствах застосовують дві системи освітлення: цілодо­бову (незмінну) і диференційовану. Система постійного світлового дня передбачає у перший тиждень життя курчат цілодобове освіт­лення з метою орієнтації їх щодо розміщення годівниць і напува­лок. Із наступного тижня світловий день встановлюють постійним до початку несучості — 14 год. Такий режим дає змогу підтримувати певну живу масу птиці до початку несучості, запобігаючи надто ранньому дозріванню.

За системи диференційованого світлового дня після першого тиж­ня (24 год світла) молодняк переводять на 18-годинний світловий день, і щотижня тривалість освітлення зменшують на 30 хв, щоб до 20-тижневого віку довести до 8 год. Із початком несучості його що­тижня збільшують на 30 хв. Такий світловий режим затримує ста­теве дозрівання і дає можливість досягти найвищої продуктивності.

У вирощуванні ремонтного молодняку одночасно застосовуються диференційований світловий режим і регульований рівень освіт­леності, що сприяє кращій підготовці курочок до відкладання яєць. При цьому рекомендується застосовувати світлову програму посту­пового скорочення світлового дня. Впродовж першого тижня життя курчат світловий день має досягати 23 год 30 хв, другого — 15 год, а

з третього по 18-й тиждень молодняк вирощують за постійного 8 — 9- годинного світлового дня. Освітленість на рівні напувалок і годів­ниць повинна становити впродовж перших семи днів життя 7 лк, другого тижня — 30 — 25, а з третього по 18-й тиждень — 7 — 5 лк.

Годівля ремонтного молодняку. У вирощуванні останнього велике значення має повноцінна годівля. Годувати й напувати кур­чат починають відразу після приймання на вирощування, причому спочатку має бути напування. Корм насипають у годівниці постійно, а курчатам забезпечують вільний доступ до годівниць. В умовах промислового птахівництва для ремонтного молодняку застосовують сухий тип годівлі — розсипними або гранульованими кормами. Су­хий тип годівлі розсипними комбікормами запобігає розкльовуван­ню, оскільки курчата більшість часу зайняті вибиранням дрібних часточок корму. Крім того, за такого типу годівлі птиця з молодого віку звикає до споживання великої кількості корму, внаслідок чого кормороздавання можна легко механізувати, а в комбікорм вводити лікарські препарати та мікродобавки.

За період вирощування молодняку з добового до 21-тижневого віку склад і поживність раціонів змінюють три рази (1 — 30; 31 — 90; 91 — 150 днів). У деяких господарствах використовують престартер- ний раціон у перші 5 днів життя курчат, до складу якого входять тільки доброякісні корми, що утримують легко розчинні у воді і легко гідролізовані перетравними соками поживні речовини.

(1 До складу такого раціону входять, %: кукурудза — 50, пшени­ця — 14, ячмінь або овес — 10, шрот соєвий — 14, молоко збиране сухе — 12. Кукурудзу, ячмінь, пшеницю, овес згодовують у вигляді крупки з величиною часточок 1 — 2 мм, при цьому ячмінь і овес очищують від плівок. Перехід від одного складу комбікорму до ін­шого має бути поступовим —два або три дні дають суміш двох ре­цептів. Обов’язково раз на тиждень додають гравій.

У процесі вирощування ремонтний молодняк важливо забезпечи­ти повноцінною годівлею у перші два місяці життя, коли він інтен­сивно росте і переносить ювенальне линяння. Для нормального росту й розвитку курчат необхідне постійне надходження поживних речо­вин в організм — протеїну, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин та вітамінів. Складаючи рецепти комбікормів, поряд з урахуванням збалансованості раціонів за основними поживними речовинами (енер­гія, протеїн, клітковина, Са, Р тощо), слід враховувати також збалан­сованість раціонів за амінокислотним та вітамінним складом.

З метою запобігання ожирінню і надто ранньому дозріванню ку­рок із 8 — 10-тижневого віку застосовують обмежену годівлю курчат, зменшуючи норму даванки корму на 10 — 12 %. Після досягнення молодками несучості 5 — 10 % їх поступово протягом 10 днів перево­дять на раціон несучок.

Важливою умовою отримання високої продуктивності та еконо­мічної ефективності виробництва яєць є досягнення птицею до по­чатку несучості оптимальної живої маси 1400 г.

Племінних півників перший раз відбирають у 5 — 6-тижневому віці за ступенем розвитку гребеня, другий — в 20 — 24-тижневому за екстер’єром та якістю сперми. На племінні цілі залишають півнів живою масою 1,8 — 2,0 кг із добре розвиненим гребенем, широкою грудною кліткою, прямим кілем, широко розставленими і міцними кінцівками.