9.5.3. Вирощування ремонтного молодняку

Утримання ремонтного молодняку. Традиційний і найпоши­реніший спосіб вирощування ремонтного молодняку м’ясних ку­рей — на підлозі з глибокою підстилкою. При цьому курочок і півнів вирощують в одному пташнику, розділеному на 4 - 5 секцій, по

2 - 2,5 тис. голів у кожній. В одній секції розміщують півнів, а в решті — молодок і утримують до 17-тижневого віку. Молодняк різ­них ліній вирощують окремо в секціях.

Механізовано всі виробничі процеси (кормороздавання, напуван­ня, прибирання підстилки, обігрівання курчат, освітлення примі­щень). Для цього використовують комплекти обладнання КРМ-11, КРМ-18,5, Р-10, ЦБК-12А, ЦБК-18А, до складу яких входять елект- робрудери місцевого обігрівання курчат.

Цілорічне вирощування ремонтного молодняку розраховане на утримання в одному приміщенні 2,5 партії бройлерів упродовж ро­ку. Профілактичну перерву між суміжними партіями (14 днів) ви­користовують для очищення приміщень від посліду, миття, дезін­фекції, монтажу чистого обладнання, закладання свіжої підстилки й підготовки до приймання добового молодняку на вирощування.

Для підстилки використовують тирсу, стружку, солому, торф, со­няшникове лушпиння та ін. Вологість її повинна бути не вище за

25 %, товщина 5 — 7 см. Перед закладанням підстилки підлогу по­сипають гашеним вапном із розрахунку 0,2 — 0,3 кг/м². У приміщен­ні встановлюють годівниці й напувалки, навколо кожного брудера — огорожу, регулюють кормороздавальну лінію.

Не менш як за добу до приймання м’ясних курчат брудери опус­кають, ставлять на ніжки, вмикають і прогрівають приміщення до температури 26 - 28 °С. Навколо брудера на відстані 60 - 70 см роз­міщують огорожу у вигляді ширмочок, які входять у комплект обла­днання. Посередині огорожі біля країв брудера рівномірно по площі ставлять п’ять лоткових і жолобкових годівниць та п’ять вакуумних напувалок місткістю 3 л кожна. Перед прийманням курчат темпе­ратуру під брудером доводять до 34 — 35 °С. Молодняк, завезений з інкубатора у пташник на вирощування, відразу ж розміщують під брудери, але не більше ніж 600 голів під кожний. Лоткову годів­ницю розраховують на 60, жолобкову й напувалку — на 100 курчат. Вода у напувалках має бути кімнатної температури. Для кращого збереження курчат, особливо в перші дні життя, важливо, щоб вони були напоєні й нагодовані не пізніше від 8 — 10 год з моменту ви­ведення.

До 2-тижневого віку курчат годують і напувають вручну. Огоро­жу біля брудерів приймають у кінці першого тижня вирощування. До цього часу кормороздавальні лінії заповнюють кормом, а автона­пувалки — водою й опускають їх. Обладнання, яке використовували до 2-тижневого віку курчат, приймають. Із 4-тижневого віку молод­няк не потребує місцевого обігрівання, тому електробрудери відми­кають і піднімають до стелі.

Ремонтний молодняк бройлерів розміщують у пташниках щіль­ністю голів на 1 м²: добових, не розділених за статтю, — 14; розділе­них за статтю — 9 — 17; 7-тижневих — 6 — 7; 18 — 20-тижневих — 5,5;

27-тижневих — 4,5 - 5. Фронт годівлі в разі використання круглих го­дівниць до 8-тижневого віку забезпечують 5 см, 8-тижневого —

7 - 8, із 17-тижневого і старше — 10 см; фронт напування — 1,5 - 2 см на одну голову. Оптимальна температура для ремонтних молодок

16 - 18 °С, відносна вологість повітря в приміщенні — 60 - 70 %. У процесі вирощування стежать за розвитком ремонтного молод­няку, керуючись орієнтовними нормативами живої маси. Ріст кон­тролюють щотижня, зважуючи індивідуально до годівлі не менше ніж 1 % поголів’я. За нормальної однорідності птиці (85 - 90 %) жива маса окремих особин не повинна відхилятися більш як на

15 % від середньої живої маси по стаду. За результатами зважу­вання контрольної групи встановлюють норму годівлі на наступ­ний тиждень.

За час вирощування ремонтний молодняк відбирають і оцінюють двічі. Перший раз племінний молодняк м’ясних курей бонітують у

6 - 7-тижневому віці. У разі спільного вирощування курочок і півнів розподіляють за статтю і оцінюють за загальним розвитком, станом оперення, міцністю кінцівок, розвитком м’ясних форм, відсутністю вад екстер’єру. Проте основною ознакою при цьому є розвиток гре­бенів і сережок. На вирощування залишають молодняк без вад екс­тер’єру, у якого жива маса півнів вища за середні показники, куро­чок — дорівнює або вища за середні. У цьому віці вибраковують: півнів — 60, курочок — 35 %.

Вдруге молодняк бонітують у 18-тижневому віці під час переве­дення в пташники дорослого стада. Основні ознаки відбору — за­гальний розвиток, відповідність стандарту за живою масою, відсут­ність вад екстер’єру. При цьому 10 - 15 % півнів і 10 - 12 % курочок

із низькою живою масою і вадами екстер’єру вибраковують.

Годівля ремонтного молодняку. Для курчат м’ясних ліній го­дівлю нормують з урахуванням біологічних особливостей їхнього росту й розвитку. Найінтенсивніше курчата ростуть у перші два мі­сяці, коли їх жива маса збільшується до 1300 - 1400 г (у 36 разів). Потім швидкість росту знижується й у наступний період до початку несучості маса молодняку зростає не більш як у 2,5 раза.

У годівлі ремонтного молодняку використовують повнораціонні розсипні комбікорми. За період вирощування від одного до 180 днів склад останніх 4 рази змінюють, оскільки годівлю молодняку дифе­ренціюють за періодами: передстартовий (1 - 5 днів), стартовий (5 - 30), росту (31 - 90) і розвитку (91 - 180 днів). Основними інгре­дієнтами комбікормів є кукурудза, пшениця, ячмінь, соєвий та со­няшниковий шроти, корми тваринного походження (рибне, м’ясо- кісткове борошно тощо), гідролізні дріжджі, трав’яне борошно. До їхнього складу обов’язково вводять білково-вітамінно-мінеральні премікси, завдяки чому балансують раціон за вмістом амінокислот, вітамінів і мінеральних речовин.

Курчатам 1 — 5-денного віку дають корми з великим умістом лег- коперетравних поживних речовин (сухе збиране молоко, соєвий шрот та ін.), тому що в цей період у них дуже слабко розвинені пере­травна й ферментативна системи. В перші дні життя не можна зго­довувати курчатам варені яйця, риб’ячий фарш, м’ясо-кісткове бо­рошно, недоцільно збагачувати раціон амінокислотами, вітамінами, мікроелементами, антибіотиками, оскільки інтенсивність метабо­лічних процесів у їхньому організмі в цей момент забезпечується біологічно активними речовинами за рахунок запасів тіла й жовт­кового мішка.

Найпоживнішими мають бути корми для стартового періоду (5 — 30 днів), де в 100 г міститься: сирого протеїну — 20,2 %, обмінної енергії — 1223 кДж із енергопротеїновим відношенням 145. Високу енергетичність комбікорму забезпечують, уводячи до його складу кукурудзу та пшеницю. Сирий протеїн і амінокислотний склад ба­лансують макухою й шротом, а також кормами тваринного похо­дження. У період росту (31 — 90 днів) використовують повнораціонні комбікорми із зниженим умістом протеїну (17 — 18 %) та енергії

(1128 кДж).

Ремонтному молодняку починають згодовувати комбікорм для дорослих курей з 23-тижневого віку. До раціону 23-тижневих моло­док уводять 50 % комбікорму для курок-несучок м’ясних ліній, а з 24-тижневого віку їх повністю переводять на раціон несучок.

Найвідповідальніший період у вирощуванні курчат починається з 8-тижневого віку. З метою запобігання ранньому статевому дозрі­ванню та ожирінню молодняку застосовують обмежену годівлю й диференційований за віком режим освітлення:

Тривалість світлового дня та інтенсивність освітлення під час вирощування ремонтного молодняку встановлюють і коригують за­лежно від живої маси, розвитку й стану здоров’я птиці.

На птахофабриках ремонтний молодняк вирощують у кліткових батареях та на сітчастій підлозі. Досвід показує, що утримання в клітках дає можливість збільшити щільність посадки птиці на 1 м² виробничої площі до 18 — 19 голів, збереження поголів’я — на 5 — 6 %, витрати кормів знизити на 19 — 48 %. Для цього використо­вують кліткові батареї КБУ-3, Р-15, КБН-1, БКМ-3, КБР-2, БКН-3В та ПК-8. Із метою запобігання травмам у курчат на підніжну решіт­ку клітки в перший тиждень вирощування розкладають цупкий па­пір і ставлять у кожну клітку мікрочашкові або вакуумні напувалки. У приміщенні, обладнаному клітковими батареями, підтриму­ють такий самий мікроклімат, що і в пташниках, де молодняк утримують на глибокій підстилці. Проте вирощувати курочок і пів­нів рекомендується за роздільного утримання, а обмежену годівлю молодняку застосовувати з 4 - 5-тижневого віку. Для контролю за ростом і розвитком щотижня в тих самих клітках зважують індиві­дуально курчат, які знаходяться на початку, в кінці і посередині батареї, а також на різних ярусах, до роздавання корму, або не ра­ніше як через 4 год після годівлі.

У разі вирощування ремонтного молодняку на сітчастій підлозі щільність розміщення досягає 16 - 18 голів на 1 м². Кращим варіан­том є комбіноване обладнання підлоги: частину площі (60 %) на­кривають сіткою, іншу (40 %) — підстилкою. Вирощування молод­няку на сітчастій підлозі в поєднанні з глибокою підстилкою запобі­гає наминам, підвищує життєздатність і вихід молодок порівняно з вирощуванням птиці на суцільній сітчастій підлозі.