Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

Створення рисистих порід відносять до кінця XVIII — початку XIX ст., що було пов’язано з потребою легкого міського транспорту в швидких запряжних конях. Першу породу, яка отримала назву нор- фольський рисак, було виведено в Англії. Проте селекційна робота з нею не підкріплювалася рисистими випробуваннями коней, тому не мала подальшого розвитку.

Нині у світі існує чотири спеціалізовані рисисті породи — орлов­ська, російська, стандартбредна (США) та французька. Родоначаль­ник орловського рисака Барс І народився в 1784р., американського Гамблетоніан XI — 1849, французького Фусший — в 1883 р. Коней цих порід використовують для перевезення вантажів, на різних сільськогосподарських роботах, швидкої їзди в екіпажах та спорті.

Орловська рисиста порода виведена складним відтворним схрещуванням коней арабської, датської, голландської, чистокров­ної верхової порід із подальшим розведенням помісей «у собі».

Характерною особливістю породи є висока роботоздатність, міц­ний кістяк, розвинені м’язи, своєрідна краса (рис. 10.3). Середня жива маса тварин — 500 — 550 кг. Найпоширеніші масті — сіра, гніда, ворона, рідше — руда й бура.

Коні зазначеної породи добре акліматизуються, досить довговіч­ні, тривалість використання 18 — 22 роки, плодючі — від 100 кобил

Рис. 10.3. Кобила орловської рисистої породи


отримують 80 — 85 лошат. Основний недолік — невисока скороспі­лість: їх розвиток завершується в 4 — 5-річному віці. Орловських ри­саків використовують для роботи в упряжі, поліпшення робочих ко­ней і в біговому спорті. Вони жваві й витривалі.

□ Рекорд на дистанції 1600 м — 1 хв 57,2 с (Ковбой), 2400 — 3 хв 02,5 с (Іппіт), 3200 м — 4 хв 13,5 с (Піон).

Орловська рисиста порода позитивно вплинула на виникнення рисистого конярства у Франції, Нідерландах, Німеччині, Австрії та інших західноєвропейських країнах.

Племінну роботу ведуть у напрямі підвищення роботоздатності, жвавості, скороспілості із збереженням позитивних якостей породи. Розводять на кінних заводах: Дібрівському Полтавської, Запорі­зькому Запорізької, Лимарському Луганської і Лозівському Харків - ської областей.

Російська рисиста порода створена схрещуванням орловських кобил із американськими рисистими жеребцями та розведенням помісей «у собі». Його метою було отримати коней із вищими показ­никами жвавості, ніж в орловських рисаків. Як самостійну породу затвердили в 1949 р. (рис. 10.4).

Рис. 10.4. Жеребець російської рисистої породи


Російська рисиста порода поступається орловській рисистій за нарядністю, довжиною тулуба, плодючістю, проте переважає її за сухістю конституції, глибиною грудей, скороспілістю та жвавістю.

□ На дистанції 1600 м світовий рекорд установила кобила американської стан- дартбредної породи Бітт Тзе Уілл — 1 хв 51,4/5 с (1993 р.), а в межах СНД же­ребець Полігон — 1 хв 56,9 с (1984 р.), 2400 м — 3 хв 03 с (Павлін, Колчедан), 3200 м — 4 хв 6,1 с (Павлін).

Коні цієї породи досить великі, з гарно розвиненими м’язами, су­хожилками та зв’язками, правильним екстер’єром, сухою міцною конституцією, з добрим норовом. Молодняк скороспілий, закінчує ріст у 4-річному, але максимальну жвавість тварини виявляють у

5 — 6-річному віці. За жвавістю коні російської рисистої породи на дистанції 1600 м перевершують орловських рисистих на 2 — 3 с, тому їх використо­вують у спортивних змаганнях, а плідників — для поліпшення ро­бочо-користувальних якостей тварин.

Селекційну роботу з породою ведуть у напрямі підвищення пло­дючості, скороспілості та жвавості за збереження легкозапряжного типу. Розводять на кінних заводах: Дібрівський Полтавської, Ли­марський Луганської, Запорізький Запорізької областей.