Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

Збільшення поголів’я коней та якісне їх поліпшення значною мі­рою залежать від правильної організації відтворення. Статева зрі­лість у коней настає в 12 — 18-місячному віці й зумовлена породною належністю, умовами годівлі та утримання. Парують тварин із на­станням господарської зрілості, оскільки раннє парування нега­тивно впливає на загальний розвиток організму і формування при­плоду.

Для відтворення молодняк коней починають використовувати з 3-річного віку, а племінних жеребців верхових і рисистих порід — із

4 — 5 років. Порівняно з іншими сільськогосподарськими тварина­ми, охота у кобил триває довше — 2 — 12 діб, тоді як у свиней — 48 год, великої рогатої худоби — 17 - 20, овець — 20 - 28 год. За та­кої тривалості охоти важко поєднати осіменіння з овуляцією, що є однією з причин незапліднення кобил.

У яєчниках кобил практичного повного дозрівання досягає один, рідко — два фолікули. У конярстві двійневі жеребності становлять менше ніж 1,5 %. На противагу іншим продуктивним галузям тва­ринництва, до двієнь у конярстві ставляться негативно, оскільки така жеребність може спричинювати аборти.

Зигота часто мігрує від одного рогу матки до другого й прикріп­люється до слизової оболонки дуже слабко, що призводить до абор­тів на ранніх стадіях жеребності.

Статева охота зазвичай виявляється сезонно (лютий—червень), проте за оптимальних умов годівлі та утримання її можна спо­стерігати в різні пори року. Після жеребіння кобила приходить в охоту на 6 — 16-й, у середньому — на 8 — 10-й день. Перша охота у них нетривала, але яскраво виражена. Якщо в цей період кобилу не спарувати, то може настати тривалий період статевого спокою, оскі­льки материнський інстинкт і лактація гальмують статеві функції.

На племінних заводах кобил парують у період із 1 лютого по 15 — 20 липня, в інших господарствах — із 1 березня. Перед початком парувальної кампанії складають план парувань.

У конярстві застосовують ручне, варкове, косячне парування та штучне осіменіння. Ручне використовують у разі утримання тварин у стайнях. Його здійснюють у спеціальному манежі, пристосованому приміщенні чи огородженому майданчику, куди заводять кобилу й жеребця, якого тримають на довгих шлеях. Сезонна норма наван­таження на одного плідника — 35 — 40 кобил.

Якщо коней утримують табунами, то практикують варкове пару­вання. У цьому випадку групу маток заганяють у варок (загін, баз) і пускають до них підібраного жеребця. Після парування його повер­тають у денник.

Косячне ґрунтується на розподілі табуна кобил на косяки — гру­пи по 20 — 25 голів, де впродовж парувального сезону утримують та­кож жеребців. Цей спосіб забезпечує високий показник запліднен­ня. Штучне осіменіння дає можливість спермою одного жеребця за сезон осіменити 200 кобил і більше.

Жеребність у кобил триває 11 місяців (335 днів) із коливаннями від 310 до 360 днів. Тривалість вагітності більшою мірою залежить від умов годівлі та утримання, ніж від породних особливостей та скороспілості. За несприятливих умов годівлі і в холодну пору року жеребність у кобил подовжується. Жеребчиків вони виношують на 1 — 2 дні довше, ніж кобилок.

Запорукою отримання життєздатного приплоду є міцне здоров’я кобил, повноцінна годівля, оптимальні умови утримання та по­мірне їх використання. Годівля недоброякісними кормами, напу­вання холодною водою, больові подразнення можуть стати причи­ною аборту.

Вижереблення зазвичай відбувається в тих денниках, де утриму­вали жеребних кобил. Денники вичищають, дезінфікують і засте­ляють соломою. Серед основних ознак наближення жеребіння — розслаблення зв’язок тазу, збільшення вим’я, поява на кінчиках дійок краплинок молозива, збудження тварини. Жеребіння частіше відбувається увечері або вранці й триває 10 — 30 хв.