Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

12.2. Бджолина сім’я, її склад і функції окремих особин

Бджолина сім’я — цілісна біологічна одиниця, до складу якої входять матка, робочі бджоли. Це жіночі особини. У весняно-літній період тимчасово проживають трутні-самці, яких виховують сім’ї для спаровування з матками (рис. 12.1). Поодинці бджолині особини жити не можуть. Улітку сім’я складається з однієї матки, 50 — 70 тис. робочих особин і кількох сотень, іноді тисяч трутнів. На зиму склад сім’ї змінюється. Кількість бджіл зменшується до 15 — 25 тис., трут­нів наприкінці літа вони виганяють. Необхідні умови життя бджо­лина сім’я забезпечує завдяки спільній діяльності її членів. Бджоли відбудовують і захищають гніздо, підтримують потрібні умови мік­роклімату, заготовляють і переробляють корм, створюють його запа­си, виховують нові покоління особин. Матка після спаровування з трутнями відкладає яйця для відтворення потомства. Добова кіль­кість відкладених маткою яєць улітку досягає 1,5 — 2 тис. шт. Це забезпечує високі темпи відтворення потомства. За сезон сім’я вихо­вує 150 — 200 тис. особин. Незважаючи на те, що матка може жити в сім’ї 5 — 7 років, її використовують тільки впродовж двох сезонів і лише в окремих випадках довше. З віком її продуктивність зменшу­ється, а в сім’ях зростає імовірність роїння.

А і *

Рис. 12.1. Особини бджолиної сім’ї:

а — матка, б — робоча бджола, в — трутень


Трутні виводяться в кожній сім’ї, проте в різних кількостях. Вони розвиваються з незапліднених яєць, які відкладає матка в трутневі комірки. Через 10 — 12 днів після народження самці стають статево­зрілими. У пошуках маток для спаровування трутні періодично за сприятливої погоди вилітають з вуликів. Після спаровування вони гинуть, але їхні статеві клітини, що залишилися в спермоприймачі матки, у результаті запліднення яєць дають початок розвитку потом- ків — жіночих особин сім’ї. Частка впливу трутнів на спадковість потомства становить 75, а матки — 25 %. Враховуючи це, необхідно приділяти серйозну увагу виведенню трутнів у кращих сім’ях, які відрізняються високою продуктивністю та іншими позитивними якостями.

Робочі бджоли живуть улітку 1,5 — 2 міс. Осінні генерації ідуть у зимівлю й доживають до весни. Вони ще встигають навесні впро­довж 30 — 50 днів виховати нові покоління бджіл. Загальна трива­лість життя бджіл, які зимували, досягає 7 — 9 міс.

Першу половину життя бджоли проводять у вулику, виконуючи різні функції. З перших днів вони чистять комірки, обігрівають роз­плід. Потім освоюють нові види робіт: годують личинок, переробля­ють нектар у мед, будують стільники з воску, який самі ж виділя­ють. Молоді бджоли, починаючи з 5 — 7-го дня, роблять короткочасні вильоти в полуденні години. Під час вильотів вони вивільняються від неперетравлених решток, що накопичилися у товстій кишці, і запам’ятовують місцезнаходження вулика.

Через 2 — 3 тижні після народження робочі бджоли зайняті в ос­новному позавуликовими роботами — збиранням їжі і накопичен­ням її запасів. Кожна бджола робить за день у середньому близько 10 вильотів. Продуктивність на збиранні нектару і пилку підвищу­ється зі зменшенням відстані до відвідуваних рослин, поліпшенням погоди і збільшенням запасів на навколишній території. За один виліт бджола приносить до 60 мг нектару, наповнюючи медовий зо­бик при відвідуванні десятків, а іноді і більше від сотні квіток. У кошики на задніх ніжках вона набирає пилок (близько 20 мг), фор­муючи його в грудочки, які називають обніжжям.

Бджолина сім’я протягом року на свої потреби (вигодовування розплоду, живлення дорослих бджіл, теплову енергію, будівництво стільників, льотну діяльність та ін.) витрачає приблизно 80 — 90 кг меду, з них 20 — 25 кг у осінньо-зимовий період. Крім того, сім’я споживає 20 — 25 кг пилку. Інші накопичення кормів бджолярі від­бирають як товарну продукцію. Чим краща кормова база з розра­хунку на одну сім’ю в зоні розміщення пасік, тим більше продукції отримують від бджіл.

У життєдіяльності бджолиної сім’ї розрізняють періоди активного стану і зимівлі. Зимовий період бджоли проводять у стані спокою. Вони збиваються між стільниками в щільну масу, яку називають клубом. У стані зимового спокою бджоли різко знижують активність, а саме: рух, споживання корму, обмін речовин, дихання і живуть за зниженої температури (14 — 27 °С). Це дає їм змогу зберегти енергію

і функціональну діяльність багатьох органів і систем на весняний період, щоб забезпечити нормальний розвиток сім’ї після за­вершення зимівлі.

Догляд за бджолами під час зимового спокою полягає у виклю­ченні впливу різних подразників і чинників, що активізують життє­діяльність бджіл: стукіт, підвищення температури, запахи тощо. В разі зимівлі в приміщенні, температуру в ньому підтримують на рівні близько 0 — 2 °С за відносної вологості 70 — 80 %.

Наприкінці зимівлі активність бджіл підвищується, матка почи­нає відкладати яйця, з’являється розплід, що потребує додаткових витрат корму на підтримання температури в межах 34 — 35 °С і ви­годовування личинок. Із настанням потепління, коли зовнішнє по­вітря прогрівається до 9 — 10 °С і вище, бджоли роблять очисний об­літ. Безоблітний період у різних регіонах України коливається в межах 120 — 150 днів.

Для посилення роботи у майбутньому медозборі з ранньої весни бджоли починають збирати свіжі порції нектару і пилку, сім’я на­рощує робочих особин на зміну тих, що зимували. Найбільшої вели­чини сім’я досягає в червні — липні. У неї збільшується можливість зібрати і переробити значну кількість корму. Денний збір у звичай­них умовах становить до 4 — 5 кг, а за рясного цвітіння високопро­дуктивних медоносів — більше ніж 10 — 12 кг. До осені більшість бджіл зношується, виводяться нові генерації для зимівлі. Наприкінці вересня або на початку жовтня матки припиняють відкладати яйця. Настання похолодань (8 °С і нижче) призводить до утворення клуба. Бажано, щоб осінній очисний обліт відбувався якомога пізніше.