Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

12.1. Значення бджільництва, стан галузі та організація пасіки

Історично бджільництво в Україні було важливим промислом. Ще за часів Київської Русі на її території було близько 50 млн бджолиних сімей, приблизно така кількість сімей сьогодні налічу­ється в світі. Наша держава входить до першої п’ятірки як за чисель­ністю бджолиних сімей (близько 3 млн), так і виробництвом про­дукції. За даними ФАО, у 2002 р. у світі було вироблено 1270 тис. т меду, що порівняно з середніми показниками 1989 — 1999 рр. збіль­шилося на 87 тис. т. Найбільше меду виробляють такі країни, як Китай (258 тис. т), США (90), Аргентина (85), Україна (б0), Туреч­чина (60), Російська Федерація (55), Мексика (55), Індія (52), Кана­да (33), Іспанія (32 тис. т). Україна також може пишатися своїми здобутками і в науковій сфері. Саме наш співвітчизник П.І. Проко­пович у 1814 р. розробив перший у світі вулик, який надав змогу розширити знання з біології життя бджіл, розробити сучасні техно­логії отримання продукції бджільництва.

Сучасне бджільництво є важливою галуззю сільського господар­ства. Його значення не обмежується лише виробництвом і отриман­ням прибутків від реалізації меду та іншої продукції. У живій при­роді, завдяки запиленню ентомофільних рослин, медоносні бджоли стали важливим елементом підтримання встановлених багатосто­ронніх зв’язків у тваринному і рослинному світі. Запилення бджо­лами посівів і насаджень сільськогосподарських культур сприяє підвищенню врожайності їх. Зростає значення бджіл і як живого індикатора навколишнього середовища.

Пасіка — земельна ділянка, на якій розміщують вулики з бджо­лами разом з будівлями з необхідним обладнанням та інвентарем. Якщо в господарстві кілька пасік (бджільницька ферма), то на одній із них улаштовують центральну базу, де зосереджують основні тех­нологічні процеси — переробку воскової сировини, зберігання про­дукції й матеріалів для виготовлення та ремонту вуликів тощо. З усієї пасічної території відокремлюють майданчик для вуликів (точок). Він має добре прогріватися сонцем, бути захищеним від вітрів.

Розташовують його на відстані не ближче ніж 500 м від шосей­них доріг, високовольтних ліній, водойм і 1 км — від тварин­ницьких приміщень та переробних підприємств. Територію стаціо­нарної пасіки огороджують суцільним, не нижче ніж 2,5 м парка­ном, обсаджують плодовими деревами і кущами.

Розмір точка визначають залежно від способу розміщення вули­ків, враховуючи, що на одну сім’ю потрібно 20 — 40 м2 площі. Вулики встановлюють на підставках не нижче ніж 30 см від землі льотками на південь або південний схід, з незначним нахилом уперед, на від­стані 6 м один від одного і не менше ніж 4 м між рядами. Перед льотками створюють санітарні майданчики розмірами 0,5 х 0,5 м. З виробничих приміщень на території точка споруджують пасічний будинок, стільникосховище, а в разі потреби — зимівник. На кожній пасіці мають бути резервні вулики (10 — 15 % загальної чисельності бджолиних сімей) і стільникові рамки (не менш як 30 % загальної кількості рамок).

Під час обслуговування пасік використовують інвентар та облад­нання загального призначення — пасічний димар, пасічні стамеску і ніж, скриньку-табурет, переносні ящики, лицеві сітки тощо.

Для отримання продукції застосовують медогонки, воскотопки, пилковловлювачі, а для перевезення бджолиних сімей — переваж­но автомобільний транспорт.

В Україні найбільшого поширення набули вулики таких систем, як український, стандартний 20-рамковий лежак і багатокорпус­ний. Вони повинні відповідати умовам життя бджолиної сім’ї і бути зручними в роботі.

Український вулик має 20 вузьковисоких рамок розміром 300 х 435 мм. Він важчий за 20-рамковий лежак, але оскільки у нього передня і задня стінки подвійні, створює кращі умови для зи­мівлі бджіл.

Вулик-лежак уміщує також 20 рамок розміром 435 х 300 мм. Він складається з продовгуватого корпуса, прибитого до дна, плоского даху, розбірної стелі. У вуликах-лежаках зручно розміщувати від- водки із запасними матками, залишати бджіл для зимівлі на точку, застосовувати різні способи і методи догляду за сім’ями.

Багатокорпусний вулик складається з чотирьох корпусів одна­кового розміру, окремого дна, плоского даху, стелі. У кожному кор­пусі вміщується 10 рамок розміром 435 х 230 мм. За рахунок зняття і встановлення корпусів розмір гнізда сім’ї і загальний об’єм вулика можна змінювати. Багатокорпусні вулики надають змогу цілу низку операцій у них виконувати з меншими затратами часу і праці, ніж в інших системах вуликів, завдяки чому вони набувають значного поширення.