Шкідлива черепашка

Шкідлива черепашка (вредная черепашка) Eurigaster integriceps Put. належить до родини щитників-черепашок Scutelleridae ряду напівтвердокрилих, або клопів Hemiptera.

Комаха (табл. 10) завдовжки 8-13мм з добре розвиненим щитком, який досягає верхівки черевця. Тіло плоске, широке, від світло-сірого до темно­коричневого кольору; голова на верхівці розділена двома поздовжніми

Таблиця 10. Клопи, шкідники зернових злаків: 1 - шкідлива черепашка, 2 - гостроголовий клоп, 3 - маврський клоп, 4 - яйцекладка шкідливої черепашки на листі пшениці, 5 - пошкодження.

борозенками на наличник та виличні пластинки; виличні пластинки не виходять за наличник, бічні краї передньоспинки закруглені.

Віддалена зовнішня схожість опуклого щитка з панциром черепах стала основою для назви "черепашка". Крім шкідливої черепашки зустрічаються також маврська і австрійська черепашка. На відміну від шкідливої черепашки у маврської бічні краї спинки прямі або злегка увігнуті, а у австрійської голова на верхівці загострена.

Яйця блідо-зелені, кулясті довжиною 1мм. Личинка подібна до імаго, голова спереду притуплена.

Живлення, розвиток черепашки відбувається на полях, засіяних зерновими злаками. Масове розмноження спостерігається у степовій зоні. За сезон черепашка має одну генерацію (див. фенокалендар).

Зимують дорослі клопи в листяній підстилці в полезахисних та пришляхових лісосмугах, садах, у лісах переважно на сухих підвищених місцях.

Нижче наведено фенологічний календар клопа шкідливої черепашки. У фенокалендарях фази розвитку шкідників, як і прийнято в літературі, позначені так:

+ - доросла комаха (імаго),

• - яйце,

- - личинка,

G - лялечка (для комах з повним циклом розвитку).

У кінці березня - на початку квітня клопи виходять з місць зимівлі і перелітають (масово - на початку травня) на посіви колосових злаків. Клопи часто летять великими групами, долаючи по 5-20км за один переліт. А взагалі відстань, на яку перелітають ці комахи, досягає 50-10км. Часто величезні маси їх заносять вітром в Чорне та Азовське моря, де вони можуть загинути, або досягають узбережжя і знову летять на посіви злаків.

З кінця квітня до початку червня відбувається масове відкладання яєць. На листках вони розташовуються двома правильними рядами, по 7 яєць у кожному, іноді кількість яєць у кладці і її форма варіюють. Плодючість самки становить від 14 до 300 штук.

Середня тривалість фази яйця 6-10 днів, рідше 5-20 днів. Розвиток личинки триває близько 35-40, рідше - від 28 до 80 днів, і за цей час вона проходить 5 віків. У кінці червня починається окрилювання клопів, яке триває і в липні. Після збирання злаків дорослі окрилені клопи відлітають у місця зимівлі.

Араби ще здавна називали черепашку матір’ю нещастя. Вона пошкоджує усі колосові злаки, але найсильніше пшеницю та жито. Шкодять і дорослі, і личинки, які висмоктують сік з різних місць рослини. Пошкодження клопів різноманітні як по характеру, так і по наслідкам. У весняний період пошкодження призводить до загибелі центрального листа та стебла. Уколи у стебло викликають білоколосість та недорозвинення зерна.

Дорослі клопи і личинки живляться також зерном. У місцях уколу утворюється темна пляма, зерно стає зморшкуватим, знижується його схожість. Внаслідок попадання у зерно разом з слиною клопа особливих його ферментів погіршується хлібопекарські властивості борошна - тісто стає рідким, липким, втрачає пружність (пливкий хліб).

Відомо, що коли клопи після окрилювання не мають можливості живитись зерном (пізно відродились), то вони відлітають на зимівлю з недостатнім запасом жирового тіла і масово гинуть, а плідність тих, що залишаються живими дуже зменшується.

У місцях зимівлі загибель клопів відбувається в наслідок тривалих морозів, весняних паводків, бактеріальних захворювань.

Під час розвитку яйця клопів заражають паразити з ряду перетинчастокрилих (теленомус Соколова, мікрофанурус Васильєва); личинки та дорослі клопи уражуються мухами фазіями.

З а х о д и б о р о т ь б и.

1. Створення умов для кращого розвитку рослин, які збільшували б стійкість до пошкодження клопами.

2. Розведення яйцеїдів у біолабораторіях та випуск їх на полі у кількості 10000 на гектар.

3. Ранні і стислі строки збирання урожаю, при яких значна частина дорослих клопів не встигає поживитись зерном і гине під час зимівлі.

4. Хімічна обробка пшениці у період вегетації, для чого використовуються препарати: Актара 25WG, Акцент, Децис, Сумі-альфа, або інші інсектициди