1.6. Менеджер і підприємець

У розвинених країнах поняття «менеджер» часто ототожнюють з поняттями «підприємець», «бізнесмен». Проте бізнесмен і мене­джер — це не одне і те саме. Бізнесмен — той, хто «робить гроші», власник капіталу, що перебуває в обігу та приносить дохід. Мене­джер обов’язково обіймає постійну посаду, у нього є підлеглі, а вла­сника на фірмі може не бути.

Окремий вид бізнесу — підприємництво . Воно є елементом біз­несу і водночас має самостійне значення як підприємницький біз­нес. Основний його суб’єкт — підприємець, який здійснює цей вид бізнесу. Він вкладає гроші в справу, яку організовує, бере на себе особистий ризик.

Відмінності між менеджерами та підприємцями очевидні. Під­приємець націлений на пошук нових можливостей, на оперативне прийняття рішень. Він не може дозволити собі нескінченно чіпля­тися за ідею, яка не зуміла довести свою життєздатність. Менеджер, навпаки, неохоче береться за нову справу, але якщо рішення при­йнято, то не звертає з обраного шляху.

Така сама відмінність спостерігається і щодо форми залучення ресурсів. Оскільки заробітна плата менеджера залежить від реаль­них коштів, він зацікавлений у накопиченні фондів, уникає оренди та інших форм тимчасового залучення ресурсів.

Для підприємця ж, навпаки: довічний брак грошей, небажання використовувати обладнання, яке може пережити ідею, потреба ви­являти гнучкість та ризикувати змушують його широко користувати­ся орендою або вдаватися до інших форм тимчасового залучення ре­сурсів. Менеджер має справу, як правило, з організаційною структу­рою, що склалася, має ієрархічну природу, потребує чіткого розподілу повноважень та відповідальності. Підприємець надає перевагу гори­зонтальній структурі, що ґрунтується на формальних зв’язках. І хоча підприємництво та менеджмент — два різних види діяльності, на­справді це двоєдина функція, яку можна назвати підприємницьким менеджментом. Особливо це характерно для середнього та малого бізнесу, де функції менеджера часто виконують самі підприємці.

Сучасні підприємницькі структури характеризуються тим, що на них працює робітників менше, ніж 10 — 20 років назад, а через 10 — 20 років їх буде ще менше. Вже сьогодні є фірми, де практично немає робітників, а є лише висококваліфіковані службовці та менеджери.

Менеджери стають основним чинником виробництва, бізнесу. Фірми без них працюють неефективно, оскільки капітал сам по собі не може вигідно застосовуватись.

Отже, наявність досвідчених менеджерів стає вирішальним чинником бізнесу, від якого залежить не тільки функціонування підприємницьких структур, а й існування їх у майбутньому. Во­ни такий самий атрибут виробництва, як засоби, сировина, ма­теріали, робоча сила, тобто основні чинники виробництва. Особ­ливостями менеджера є його динамічність, інтуїція, тип мис­лення, певні знання, організаторський талант, здатність працю­вати з людьми Чим вищий рівень підготовки менеджера, тим краще працює виробництво.