9.1.9. Фіксований сільськогосподарський податок

Фіксований сільськогосподарський податок запроваджено Зако­ном України «Про фіксований сільськогосподарський податок» від 17 грудня 1998 р. № 320-ХІУ. Цей податок не змінюється до 1 січня 2004 р. і стягується з одиниці земельної площі. Він є прямим подат­ком, різновидом майнового податку. Фіксований сільськогосподар­ський податок включає такі податки і збори: податок на прибуток; земельний податок; податок із власників транспортних засобів; ко­мунальний податок; збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок бюджету; збір на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних шляхів загального користування Украї­ни; плату, збір до Державного інноваційного фонду; збір на

обов’язкове пенсійне страхування; збір на обов’язкове соціальне страхування; за придбання торгового патенту торговельної діяль­ності; збір за спеціальне користування природними ресурсами (що­до користування водою для потреб сільськогосподарського вироб­ництва).

Платники фіксованого сільськогосподарського податку не звіль­няються від сплати коштів на державне пенсійне страхування та обов’язкове соціальне страхування і здійснюють відрахування у роз­мірі відповідно 68 та 2 % від нарахованої суми податку. Інші подат­кові платежі сплачуються на загальних підставах. До таких податків належать: податок на додану вартість, акцизний збір, прибутковий податок з громадян; мито, державне мито; рентні платежі; податок на промисел; збір за забруднення навколишнього середовища.

Суб’єктами оподаткування є сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм за умови, що сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробницт­ва та продуктів її переробки, за попередній звітний (податковий) рік перевищує 50 % загальної суми валового доходу підприємства.

Об’єктом оподаткування є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому в користування, у тому числі на умовах оренди.

Ставки фіксованого сільськогосподарського податку встановлені з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь у відсотках до їх грошової оцінки: для ріллі, сіножатей і пасовищ — 0,5 %, для бага­торічних насаджень — 0,3 %.

Платники податку, що здійснюють свою господарську діяльність у гірських зонах та на поліських територіях, сплачують фіксований сільськогосподарський податок за такими ставками: для ріллі, сі­ножатей і пасовищ — 0,3 %, для багаторічних насаджень — 0,1 %.

Платникам фіксованого сільськогосподарського податку надано право вибору сплати податку в грошовій формі або у вигляді поста­вок сільськогосподарської продукції впродовж податкового періоду.

Належна до сплати сума фіксованого сільськогосподарського по­датку визначається платником податку, виходячи із ставок податку, площі сільськогосподарських угідь та їх грошової оцінки.

Платники фіксованого сільськогосподарського податку розрахо­вують належний до сплати податок за формулою

де ФСП — фіксований сільськогосподарський податок; Х — ставка податку; П_р, П_с, П_бн — площа ріллі, сіножатей, багаторічних на-

саджень; Гр, Г_с, Г_{б н} — грошова оцінка ріллі, сіножатей, багаторіч­них насаджень.

Якщо у сільськогосподарських товаровиробників нарахована у 1997 р. сума податків і зборів перевищує суму фіксованого сільсько­господарського податку більш як утричі, то до суми фіксованого сільськогосподарського податку застосовуються такі коефіцієнти: у разі перевищення у 3 — 4 рази — 1,5; у разі перевищення більш як у 4 рази — 2.

Податок сплачується помісячно до 20 числа наступного місяця. Фіксований сільськогосподарський податок сплачується у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної су­ми податку, у таких розмірах: І квартал — 10 %, ІІ — 10, ІІІ — 50 і IV квартал — 30 %.

У разі поставки сільськогосподарської продукції в рахунок фіксо­ваного сільськогосподарського податку за еквівалент береться 1 т м’якої пшениці третього класу за ціною, яка встановлюється Кабіне­том Міністрів України.

Для визначення кількості сільськогосподарської продукції з 1 га сільськогосподарських угідь, яка має поставлятись у рахунок фіксо­ваного сільськогосподарського податку, використовується співвід­ношення вартості 1 т пшениці до вартості 1 т відповідної продукції. Таке співвідношення встановлюється щороку.

Платники фіксованого сільськогосподарського податку постав­ляють зерно у визначені ними за погодженням з райдержадміні- страцією терміни, але не пізніше ніж до 15 жовтня — з продукції ранніх зернових культур; до 1 грудня — з продукції пізніх зернових культур, а продукцію тваринництва — щомісячно, але не пізніше останнього дня поточного місяця.