13.4.4. Оцінювання майнового стану та виробничого потенціалу підприємства

На другому етапі вивчають майновий стан підприємства, наяв­ність, склад і структуру основних засобів, забезпеченість ними гос­подарства, виявляють найбільш ліквідну частину їх. Досліджують забезпеченість господарства оборотними активами, структуру оборот­них засобів і дебіторської заборгованості.

За формою табл. 13.9 здійснюють загальне оцінювання майново­го стану підприємства, виявляють частку запасів і витрат у мобіль­них активах. Особливо важливим показником є частка дебіторської заборгованості в загальній вартості активів, її високий рівень по­требує ретельного вивчення і виявлення причин такого стану.

Оцінюючи майновий стан підприємства особливу увагу слід звер­нути також на наявність і рух грошових коштів. їх високий рівень або збільшення у динаміці розглядають як позитивну тенденцію.

Важливе значення для виробництва, у тому числі й для сільсь­когосподарського, мають наявність і стан основних засобів, тому їх слід вивчити глибше. Так, спочатку вивчають наявність і рівень зносу основних засобів, їх придатність і рух. Аналіз здійснюють за формою табл. 13.10.

Аналізуючи основні засоби, особливу увагу звертають на активну частку, чим вона вища, тим краще. Позитивним також є високий рівень коефіцієнта придатності, тим часом як велике значення кое­фіцієнта зносу, навпаки, свідчить про негативні тенденції. Підви­щене значення коефіцієнта вибуття можна вважати позитивним лише за умови високого рівня оновлення основних засобів.

На особливу увагу заслуговує останній показник табл. 13.10, адже висока частка високоліквідних основних засобів позитивно характеризує фінансовий стан підприємства і сприяє отриманню кредитів, а також залученню ресурсів для цілей санації.

У разі низького рівня забезпеченості високоліквідними основни­ми засобами та негативних тенденцій їх руху доцільно з’ясувати склад основних засобів та роки експлуатації найважливіших із них. Такі відомості можуть дати більш реальну картину, ніж розрахунок наведених вище коефіцієнтів.

Далі аналізують оборотні засоби підприємства за формою табл. 13.11.

Позитивним є високий рівень забезпеченості власними оборот­ними засобами. Проте результати аналізу в табл. 13.11 дають лише загальні уявлення про стан оборотних засобів. При виявленні нега­тивних тенденцій важливо визначити рівень забезпеченості основ­ними видами оборотних засобів. Так, користуючись даними обліку, слід з’ясувати, на скільки відсотків була забезпечена потреба госпо­дарства у мінеральних добривах, пально-мастильних матеріалах, засобах захисту рослин і тварин тощо. Потрібно також з’ясувати причини незадовільного стану забезпечення технологічних процесів і заходи підприємства щодо виправлення ситуації.

Для більш повного аналізу оборотних активів проаналізовують наявність і рух дебіторської заборгованості та її вплив на господар­ські процеси у господарстві. Форму аналізу наведено у табл. 13.12.

Аналізуючи дебіторську заборгованість, слід звертати особливу увагу на найважливіші зобов’язання. У разі потреби з’ясовують причини і термін основних статей заборгованості, склад основних дебіторів, а також досліджують основні шляхи подолання негатив­них тенденцій у зростанні заборгованості.