4.2. Автоматизація мікроклімату в овочесховищах

Автоматизація мікроклімату в овочесховищах здійсню­ється з урахуванням агротехнічних вимог на зберігання окремих видів сільськогосподарської продукції. Основним діючим фактором є активна вентиляція, яка забезпечує видалення надмірної вологи з поверхні коренеплодів і ово­чів, а також сприяє вирівнюванню волого-температурних полів в об’ємі зберігаємої продукції.

Повітря в масу зберігаємої продукції подають за до­помогою припливних вентиляційних систем, обладнаних відцентровими або осьовими вентиляторами. Режим ро­боти вентиляційної системи залежить від температури зов­нішнього повітря і технології зберігання продукції. На­приклад, технологія зберігання картоплі передбачає три режими: лікувальний, охолодження і зберігання.

У лікувальний період, який триває 2 тижні температура картоплі підтримується на рівні +14...18 °С при мінімаль­ному повітрообміні і високій відносній вологості (понад 90%). При закладанні вологої картоплі її підсушують активною вентиляцією повітрям вологістю не більше 80 %.

У період охолодження температуру картоплі знижують до 2—4 °С зі швидкістю 0,5—0,6 °С на добу при макси­мальній вологості повітря 100 %. Період охолодження ста­новить 20—25 діб.

Період зберігання — основний період. Температура в об’ємі картоплі підтримується на рівні +3...4 °С. Відносна вологість максимальна. Вентиляція здійснюється зовніш­нім повітрям або сумішшю внутрішнього та зовнішнього повітря (взимку).

Аналогічні агротехнічні вимоги до систем автоматично­го управління розроблені й для інших видів овочів.

Для автоматичного управління мікрокліматом овоче­сховищ розроблені дві системи обладнання: ОРТХ і «Се­редовище».

Обладнання ОРТХ призначене для підтримання темпе­ратурного режиму повітря і маси зберігаємої продукції в сховищах до 1000 т. (рис. 4.1). Автоматичне управління здійснюється за допомогою шафи автоматичного управлін­ня активною вентиляцією ШАУ-АВ (рис. 4.2). Температу­ру ЗОВНІШНЬОГО І ВНУТРІШНЬОГО ПОВІТрЯ, ПОВІТрЯ В В'ЄТіТИЛЯ-

ційному каналі, а також температуру продукції контролю­ють датчики температури ВК\—ВК6 і логометр.

Перемикачами 5Д1 і 5ЛЗ здійснюється вибір управ­ління: ручний або автоматичний. При ручному управлінні кнопки 551 і 552 управляють вентиляторами і калорифе­рами двох рециркуляційно-опалювальних систем, 553 і 554 — підігрівачем змішувального клапана, 555 і 5В6 — припливною вентиляцією.

При автоматичному управлінні (перемикач 5Л1 в по­ложенні А) робота схеми залежить від періоду зберігання. В лікувальний період (пермикач 5Л2 В положенні Л) пра­цює вентилятор припливної вентиляції. Періодично (згідно

з уставкою програмного реле часу) він вмикається на ЗО хв магнітним пускачем КМА.

У період охолодження (перемикач 5Л2 в положенні 0) в дію вводиться диференційний терморегулятор Р1 (типу ПТРД-2), який порівнює температуру продукції і повітря. При різниці температури більше 2—З °С регулятор Р1 вмикає проміжне реле КУ2. Своїми контактами КУ2-1 реле вмикає регулятор РЗ (ПТР-2) і з витримкою часу — регу-

лятор Р4. В результаті пускач КМ4 вмикає вентилятор і пропорційний терморегулятор Р5 (ПТР-П), який стабілі­зує температуру повітря в системі припливної вентиляції. При відхиленні цієї температури від заданої терморегу­лятор Р5 вмикає виконуючий механізм заслінки змішуваль­ного клапана. Заслінка повертається в таке положення, при якому співвідношення рециркуляційного і зовнішнього по­вітря забезпечує потрібну температуру. Охолодження три­ває доти, поки температура продукції не досягне заданого значення, після чого регулятор Р3 вимикає припливний вентилятор.

У період зберігання (перемикач 5/42 в положенні X) вентилятор вмикається контактами КТ програмного реле часу для вирівнювання температурних градієнтів у масі

продукту. При цьому через контакти КМ4-3 вводяться в дію реле KV2 і терморегулятори PI, Р3. В подальшому схема працює, як і в режимі охолодження.

Якщо температура в верхній частині сховища (ВКЗ) стає менше заданої, що може призвести до випадання кон­денсату, спрацьовує терморегулятор Р2, який через магніт­ні пускачіКМ\ і КМ2 вмикає рециркуляційно-опалювальні агрегати. При зниженні зовнішньої температури до —15 °С вмикається підігрівник змішувального клапана.

Обладнання «Середовище-1» призначене для автоматич­ного контролю, вимірювання й регулювання температури в багатосекційних сховищах (до 8 секцій). Система забез­печує управління температурою продукту і повітря в верх­ній зоні сховища, стабілізацію температури припливного повітря в межах ±20 °С. Контроль температури здійсню­ється в 39 точках сховища.

Датчики температури продукту встановлені на глибині 0,5—0,7 м — по одному датчику для двопозиційного ре­гулятора Рм і для регулятора різниці температур РР і по

З—4 датчика для контролю температури продукту за до­помогою логометра Р.

Датчики температури верхньої зони ВКп встановлені на половині вільної висоти зони — один датчик для лого^ метра Р, а інший — для двопозиційного регулятора Р_В) що управляє вмиканням і вимиканням рециркуляційно-опа- лювальних агрегатів.

Датчики температури ВКк встановлені в каналі подачі повітря після вентилятора перед розподільними клапа­нами: один датчик для логометра Р, другий для двопози­ційного регулятора Р_к (вмикання — вимикання вентиля­тора), третій для регулятора пропорційної дії Р_п (поло­ження змішувального клапана).

Датчик зовнішньої температури ВК_и встановлений на відстані 0, 5 м від сховища і захищений від прямої дії со­нячних променів. Обладнання функціонує автоматично по сигналам регуляторів або вручну за допомогою магнітних пускачів КМ-1—КМ-5.

У багатоканальній системі «Середовище-1» (рис. 4.3) відхилення температури від заданої визначається в блоці вимірювань і завдань БВ3 і почергово надходить на тер­морегулятори. Блоки БРД виконують роль комутаторів двопозиційного (ДПР) і пропорційного (ПР) регуляторів температури.

Електронні реле РЕ1 і РЕ2 перетворюють аналоговий сигнал в цифровий і передають в блоки електромагнітних реле БР1 і БР2. Сигнали з блоків БР1 і БР2 надходять до

відповідних блоків управління БУ, які формують сигнали управління виконавчими механізмами ВМ і забезпечують підтримання необхідної температури.

Таким чином, блоки БВЗ, РЕ і БР утворюють регуля­тори з двопозиційними і пропорційними зонами регулю­вання, а блоки комутаторів БРД ДПР і БРД ПР — син­хронний автоматичний перемикач для почергового опиту­вання датчиків. Ними ж здійснюється синхронне почергове підключення виконавчих механізмів для управління тем­пературою у відповідних секціях сховища. Електронний блок БЕ генерує імпульси, які переключають комутатори БРД з заданою періодичністю.

Порівняно із системою ОРХТ обладнання «Середови­ще-1» має більш широкі функціональні можливості. Крім установок активної вентиляції і опалення, система вклю­чає в себе холодильні агрегати, що дає можливість збері­гати продукцію протягом усього року.