6.3. Нагул і відгодівля овець

Установлено, що чим вище рівень годівлі овець при нагулі й відгодівлі, тим інтенсивніший приріст живої мами, нижчі витра­ти корму на одиницю приросту, затрати праці й коштів на одини­цю продукції. Скорочуються також строки нагулу й відгодівлі тва­рин. Наприклад, щоб довести живу масу ягнят із 26 - 28 до 40 кг за рівня годівлі, що забезпечує приріст 120 - 150 г за добу, потріб­но буде 80 - 100 діб, а за більш інтенсивної відгодівлі з рівнем приросту живої маси 220 - 250 г тривалість відгодівлі скорочуєть­ся до 50 - 60 діб. За середньодобового приросту 120 - 140 г ягнята віком 5 - 6 міс на 1 кг приросту живої маси затрачають 7 - 8 корм. од., а за приросту 220 - 250 г — лише 4 - 5.

Гарні м’ясні якості мають швидкостиглі м’ясо-вовнові породи овець: асканійські кросбреди і асканійські чорноголові, прекос та ін. Відмінними виробниками м’яса й сала є курдючні породи овець.

Слід зазначити, що відгодівельні і м’ясні якості овець підви­щуються при схрещуванні, наприклад, м’ясо-вовнових баранів з мериносами, оскільки помісні тварини зазвичай перевершують чистопородних за життєздатністю, швидкостиглістю, оплатою ко­рму приростом.

Установлено, що ярочки й валашки дають більш якісні, із кращим розвитком м’язів і жиру тушки, ніж баранчики, але у ба­ранчиків вища енергія росту і менші витрати корму.

Біологічна особливість дорослих, а тим більше старих овець — відкладення в організмі жиру, а молодих — нарощування м’язової тканини. Тому за однакового середньодобового приросту, наприклад 130 - 150 г, дорослі вівці витрачають 10 - 12 корм. од., а 5 - 6-місячний молодняк — 6 - 7. Повноцінне й економічно більш дешеве м’ясо дає молодняк при реалізації його у віці від 5 до 10 міс.

Розрізняють пасовищну відгодівлю (нагул) на природних або штучних пасовищах; стійлову відгодівлю, що залежно від рівня годівлі тварин буває помірною й інтенсивною; комбіновану відго­дівлю (поєднання нагулу з підгодівлею зеленими, грубими, а час­тіше — концентрованими кормами).

Основні параметри технології інтенсивної відгодівлі й нагулу овець наведено в табл. 6.3.

Нагул овець проводять у господарствах, де є достатня кіль­кість пасовищ. На нагул ставлять вибракуваних маток відразу після відлучення від них ягнят, валахів після стриження, понад- ремонтний молодняк поточного року народження.

З відібраних для нагулу овець з урахуванням статі й віку фор­мують отари й групи розміром: дорослих — 800 - 900, молодняк — 700 — 800 голів. У господарствах, що мають невеликі вівчарські ферми, можна формувати нагульні отари й менших розмірів (200 — 400 голів), поєднуючи в них вибракуваних маток, ярок, ва- лахів.

Для забезпечення високих приростів для нагульних отар виді­ляють гарні пасовища, організовують мінеральну підгодівлю тва­рин, регулярний водопій.

Добова потреба дорослої вівці в зеленому кормі становить 7 — 8 кг, а молодняку живою масою однієї тварини 30 кг і більше — 4,5 — 6 кг. З урахуванням цієї потреби й виділяють па­совищні ділянки для нагулу.

Травостій пасовищ повніше використовують при загінній сис­темі випасання. Тривалість використання кожного загону — не більш як 4 — 6 днів. На природних пасовищах при врожаї зеленої маси 40 ц/га розмір загону для отари дорослих овець на 800 голів за п’ятиденного циклу використання може становити 7 — 8 га, за врожайності 30 ц/га — 10 — 11, 20 ц/га — 14 — 15 га. Щоб запобігти погіршенню ботанічного складу рослинності пасовища та зни­женню врожайності травостою, потрібно щороку міняти черговість використання загонів. У другій половині літа, коли пасовища ви­горяють і різко знижується їхня продуктивність, при нестачі ви­пасів для нагулу овець використовують пожнивні рештки. У ра­йонах інтенсивного землеробства випасання овець у цей час по­єднують з підгодівлею відходами рослинництва (бурячиння, по­дрібнені качани кукурудзи, кошики соняшнику тощо) або кон­центратами.

Час зняття з нагулу визначають за живою масою, вгодованістю тварин і наявністю кормових угідь для продовження нагулу.

У гарних умовах нагулу дорослі вівці й молодняк досягають високих забійних кондицій протягом 75 - 100 діб.

Відгодівлю овець проводять у господарствах з недостатньою кі­лькістю пасовищ. У раціони включають різні види силосу, коре­неплоди та інші соковиті і зелені корми, а також сіно й концентрати.

У різних зонах країни відгодівля овець має свої особливості. Наприклад, у бурякосійних районах для відгодівлі овець викори­стовують відходи цукрового виробництва, у зернових — солому, полову, зерновідходи та ін. Відгодівлю овець найчастіше прово­дять у спеціально обладнаних приміщеннях, на фермах- майданчиках тощо. На відгодівельних майданчиках у зимовий період можна розмістити ремонтний молодняк, забезпечивши цим цілорічну експлуатацію приміщень.

При проведенні відгодівлі бажано виконувати такі вимоги. На відгодівлю ставити молодняк живою масою не менш як 18 кг. Три­валість відгодівлі надремонтного молодняку — не більш як 135 - 150 діб. Жива маса ягнят до моменту реалізації 38 - 42 кг і більше.

Залежно від конструкції приміщень (майданчиків) для відго­дівлі розмір груп має бути до 250 голів у секціях на суцільних підлогах, до 120 — на решітчастих. Відмінність у живій масімо­лодняку в секції — не більш як 3 кг, дорослих овець — 5 кг.

Не фермах тварин для відгодівлі розміщують на майданчиках спрощеного типу з розрахунку 5 - 8 м² на 1 тварину; не фермах- майданчиках цілорічного використання при відгодівлі дорослих овець — 3 м², молодняку поточного року народження до 8-мі- сячного віку — 2 м². Під навісами й у кошарах у літню пору пло­ща підлоги має становити 0,3 м² на 1 голову. На майданчиках із решітчастими підлогами за постійної наявності кормів у годів­ницях і вільного водонапування на 0,4 м² підлоги розміщують одне ягня у віці до 8 міс. При відгодівлі дорослих тварин на одну вівцю має бути не менш як 35 см кормового фронту, молодняку —

25 - 30 см. При відгодівлі овець гранульованими або сухими сип­кими кормосумішами із самогодівниць і вільному доступі до кор­му протягом доби фронт годівлі 10 - 12 см.

Для контролю за ходом відгодівлі щодекади зважують овець контрольних груп (не менш як 25 голів із групи) і визначають ви­трати кормів на отриманий приріст живої маси.

При складанні раціонів і розрахунку потреби в кормах керу­ються нормами годівлі, наведеними в табл. 6.4.

За добу згодовують: дорослій тварині до 6 кг зеленої маси, 0, 5 кг концентрованих кормів; молодняку в перший період годівлі (до 6-місячного віку) — відповідно 3 і 0,3, у другий період — 4 і 0,4.

Середньодобова витрата гранульованих кормосумішей за весь період становить у середньому: при відгодівлі дорослих овець 2,5 — 2,7 кг, молодняку від 3 до 5-місячного віку — 1,2 — 1,4, з 5 до 8 міс — 1,8 — 2,0 кг на 1 голову. Діаметр гранул для овець — 4 — 14 мм.