Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

4.1. Призначення робочої карти та вимоги до неї

Топографічна карта, на якій графічно за допомогою умовних тактичних знаків і скорочень відображаються тактична обстановка та її зміни під час бою, називається робочою картою того командира, який її веде.

Робоча карта є одним із основних, а дуже часто і єдиним бойовим документом, за допомогою якого командири підрозділів організовують підготовку й управляють підрозділами в бою. Вона базується на топографічній основі карти, тому з її допомогою можна вирішувати не тільки топографічні, але й тактичні завдання, пов’язані з управлінням військами в бою.

Тактичні топографічні карти, що є основою для робочих карт командирів підрозділів усіх родів військ, дозволяють орієнтуватись і визначати положення в межах практичної точності масштабу 1:50000 – до 50 м, масштабу 1:100000 – до 100 м. На цих картах детально зображені найбільш важливі в тактичному відношенні місцеві орієнтири та інші елементи місцевості, за якими можна з необхідною точністю визначити положення військ і противника по карті.

Робоча карта командира артилерійського (ракетного) підрозділу призначена для: з’ясування одержаного бойового завдання; вивчення й оцінки обстановки; прий-няття рішення; доведення завдань підлеглим підрозділам; віддачі вказівок щодо взаємодії, бойового та матеріально-технічного забезпечення; інформування сусідів; особистої доповіді про обстановку старшому командиру; пересування на місцевості; визначення установок для стрільби артилерії і пусків ракет; виконання бойових, вогневих та інших завдань.

Звичайно, всі ці завдання можна виконати, якщо на робочу карту будуть нанесені необхідні дані, тобто: відомості про противника; про свої підрозділи; про сусідів; про радіаційну, хімічну, біологічну обстановку та інші дані.

Одним із найважливіших елементів обстановки є відомості про противника. До них, як правило, відносять: положення противника на визначений час; характер дій і нумерацію його підрозділів, місця вогневих засобів, пунктів управління; інженерне обладнання позицій, рубежів, районів та ін.

Відомості про противника наносять на карту, враховуючи їх достовірність. У першу чергу на карту наносять перевірені відомості, а неперевірені наносять з особливою поміткою про те, що вони потребують перевірки. Дуже важливо знати, з якою детальністю наносити на робочу карту командира відомості про противника. Так, наприклад, дані про розташування засобів ЗМУ наносять до окремої гармати, ракетної установки.

Положення механізованих, танкових, артилерійських підрозділів противника на робочу карту командира наносять з деталізацією до взводу, гармати.

Радіаційна, хімічна, біологічна обстановка у сучасних умовах є важливим фактором, яка істотно впливає на бойові дії військ. Щоб правильно оцінити радіаційну, хімічну, біологічну обстановку, необхідно мати дані про метеорологічні умови. Насамперед це: швидкість і напрям серед-нього вітру на різних висотах, швидкість і напрям вітру в приземному шарі повітря із зазначенням хмарності, температури повітря і часу.

Не менш важливими елементами обстановки, яка відображається на робочій карті командира, є положення і характер дій своїх підрозділів і сусідів. Обсяг і повнота відомостей про них будуть більшими, ніж про противника.

Підрозділи противника, свої, сусідів у бойовій обстановці розміщуються на місцевості. Неможливо оцінити їх положення і дії, не вивчивши і не оцінивши попередньо місцевість, на якій вони розташовуються і будуть вести бойові дії.

Ось чому оцінка місцевості є одним із важливих елементів оцінки обстановки. Кожний командир, приймаючи рішення, повинен ретельно вивчити і всебічно оцінити місцевість – тобто врахувати всі її позитивні та негативні фактори з точки зору впливу на майбутні бойові дії, а також зміни елементів місцевості у зв’язку із застосуванням зброї масового ураження.

За допомогою робочої карти командир має можливість виконати таку роботу заздалегідь, ще до виїзду на місцевість. Це особливо важливо тому, що у швидкоплинному бою командир не завжди матиме час для проведення рекогносцирування місцевості з метою її глибокого вивчення. Робоча карта дозволяє командиру прискорити цей процес, тобто скоротити час, необхідний для прийняття рішення щодо організації бойових дій.

Командири підрозділів вивчають на своїй робочій карті місцевість для одержання інформації, яка забезпечує виконання поставленого бойового завдання з найменшими втратами у живій силі і бойовій техніці та із завданням максимальних втрат противнику.

Так, наприклад, командир ракетного (артилерійського) підрозділу буде вивчати умови розміщення своїх підрозділів на стартових позиціях (ВП), умови спостереження, пересування, маневру, маскування, інженерного обладнання елементів бойового порядку, проведення пусків ракет і ведення вогню (стрільби), гідрографію та інші елементи місцевості.

Ступінь вивчення місцевості по робочій карті також залежить від характеру поставленого бойового завдання. Наприклад, під час здійснення маршу підрозділами командир вивчає головним чином дорожні умови та умови пересування поза дорогами.

Якщо підрозділу поставлені вогневі завдання під час оволодіння населеним пунктом, то командир вивчає з максимальними подробицями особливості цього населеного пункту – характер його планування і забудови, ширину вулиць і зв’язані з ними умови маневру і можливості ведення вогню як із закритих вогневих позицій, так і стрільби прямою (напівпрямою) наводкою, скільки поверхів мають будівлі та які вони (дерев’яні чи цегляні), наявність укриттів і т. ін.

Навики у вивченні й оцінці місцевості по робочій карті набуваються практикою. Вони базуються на знанні картографічних знаків і вміння по карті орієнтуватися на місцевості, тобто визначати взаємне розташування місцевих предметів.

Під час вивчення й оцінювання місцевості по робочій карті командири додержуються в основному такого порядку дій, як і під час вивчення реальної місцевості. Спочатку проводять загальний огляд карти у смузі, районі або на напрямі дій підрозділів. У результаті вивчення місцевості по карті виявляються головні характеристики та особливості місцевості, на якій будуть вестися бойові дії або здійснюватися марш. Таким чином складається загальне уявлення про характер рельєфу, умови розташування, маскування, прохідності району бойових дій – тих елементів місцевості, які можуть істотно вплинути на виконання бойового (вогневого) завдання.

Важко переоцінити важливість використання робочої карти під час руху по місцевості в особливих умовах: вночі, в снігопад, туман та в інших умовах обмеженої видимості.

За допомогою робочої карти командир може управляти вогнем підрозділів. Організовуючи управління вогнем усіх видів зброї по карті, командир указує райони вогневих позицій (основних, запасних, тимчасових), місцеположення (координати) цілей (об’єктів), їх характер, напрямок стрільби, основні та додаткові сектори обстрілу.

Наявність на робочій карті даних про противника, про свої війська і про сусідів дозволить командиру без виїзду на місцевість правильно прийняти рішення, поставити завдання підлеглим, організувати взаємодію та управління підрозділами. Потім ці завдання можуть уточнюватися під час роботи командира на місцевості, у ході якої командир з’ясовує напрям або район дій, рубежі та райони, якими необхідно заволодіти або які потрібно утримати в ході бою загальновійськовими підрозділами, маршрути пересування, вогневі позиції артилерії і мінометів, цілі (об’єкти) вогневого ураження, місця установки загороджень і т. д.

Поставлене на робочій карті бойове завдання наноситься підлеглими командирами на свої карти. Нанесені на робочу карту відомості про обстановку дозволяють командиру швидко розробляти бойові розпорядження, за допомогою яких до підлеглих доводять бойові завдання, коли неможливо довести їх особисто.

За допомогою робочої карти можуть розроблятися бойові донесення. Вони призначаються для доповіді старшому командиру про виконання бойового завдання, про стан і положення своїх підрозділів, противника, сусідів та інші відомості.

Вимоги до робочої карти

Робоча карта повинна відповідати визначеним вимогам, найважливішими з яких є: точність нанесення обстановки; повнота; наочність.

Точність нанесення обстановки є найважливішою вимогою до ведення робочої карти. Нанесена на робочу карту обстановка повинна точно відповідати дійсному положенню військ на місцевості. Неточність нанесення обстановки на робочу карту може призвести у бойових умовах до небажаних, а дуже часто і до тяжких наслідків. Наприклад, неточне нанесення на робочу карту положення своїх підрозділів може призвести до того, що вони будуть уражені своїми вогневими засобами, які ведуть вогонь із закритих вогневих позицій. Помилки у нанесенні положення противника можуть понизити ефективність нанесення вогневих ударів по об’єктах. Без суворого виконання цієї вимоги неможливі ефективна взаємодія артилерії та авіації з механізованими і танковими підрозділами, підтримка підрозділів вогнем іншими бойовими засобами.

Ефективна підтримка вогнем і взаємодія військ можливі лише при точному цілевказанні. Тому положення своїх військ і військ противника наносяться на робочу карту якомога точніше. Так, пункти управління, передній край, фланги, вогневі позиції своїх військ і військ противника, а також положення його важливих цілей наносяться на карту з точністю до 0,5 мм масштабу карти.

Повнота нанесення обстановки на робочу карту визначається тим обсягом відомостей, який необхідний командиру для управління підрозділами у бою. Це означає, що на свою робочу карту командир повинен нанести тільки ті дані обстановки і з такою деталізацією, які йому дійсно необхідні. Дотримання цієї вимоги дозволить економити час при нанесенні обстановки, полегшить користування робочою картою і, що найголовніше, сприятиме збереженню у таємниці замислу командира щодо організації та ведення бою підрозділом і замислу старшого командира.

Положення і дії своїх військ наносять, як правило, на карту в обсязі на один ступінь вище свого підрозділу і з деталізацією на один – два ступені нижче.

Наочність робочої карти досягається: чітким відображенням бойової обстановки з виділенням її головних елементів, які можуть істотно вплинути на ведення бою; правильним застосуванням і чітким накресленням тактичних умовних знаків; виділенням положень військ, що належать до різного часу; правильним розташуванням на робочій карті службових і пояснювальних написів; чітким зображенням фактичного положення військ і передбачуваного характеру дій; правильним „підніманням” карти.

Важливе значення для наочності робочої карти має вибір співвідношення розмірів умовних знаків, позначень і написів пояснень, який залежить від обсягу нанесеної на неї інформації, тобто від її графічного навантаження.