7.2. Методика розрахунку виробничої потужності різних типів виробництва

Методика розрахунку виробничої потужності дільниці, цеху і підприємства залежно від типу організації виробництва.

На підприємствах масового виробництва, де номенклатура виготовлення продукції вираховується одним виробом або декількома одиницями, розрахунок здійснюється за окремими робочими місцями, предметно-замкнутими дільницями, поточними лініями.

Виробнича потужність в масовому виробництві розраховується за формулою:

де nоб – кількість одиниць обладнання з провідної групи обладнання на дільниці,

Феф – ефективний фонд часу роботи одиниці обладнання за рік,

tод – трудомісткість виготовлення одиниці продукції по даній групі обладнання дільниці (прогресивна норма часу на виконання деталь-операції), год/шт.

В умовах серійного виробництва розрахунок виробничої потужності ускладнюється, за кожним робочим місцем закріплюється певна кількість виробів – операцій. При цьому в якості вимірювача виробничої потужності використовується типовий виріб. Цей виріб отримують шляхом укрупнення номенклатури, об’єднуючи різні вироби в групи за конструктивно-технологічною ознакою (подібністю). При цьому вироби підбирають так, щоб структура їх трудомісткості наблизилась до структури трудомісткості виробу-представника, і щоб останній мав в групі найбільший випуск і найбільшу трудомісткість.

 

Наприклад:

виріб	трудомісткість виробу за даними нормативами, н/час	коеф-т приведення трудомісткості виробів до виробу-представника	кількість виробів по програмі, шт.	зведена кількість виробів-представників
В1	396	1	1300	1300
В2	360	0,91	100	91
В3	415	1,05	20	21
Разом			1420	1412

 

Таким чином, замість 3-х виробів у програмі буде фігурувати в якості виробу-представника тільки виріб В1 в кількості 1412 шт.

Виробнича потужність в серійному виробництві розраховується за формулою:

де n – кількість одиниць даної групи обладнання,

Ф – ефективний фонд часу роботи обладнання за рік,

Tн/час – прогресивна норма часу на обробку комплекту деталей виробу-представника.

 

В умовах дрібносерійного і одиничного виробництва, де на кожному робочому місці обробляється велика кількість деталей, при складанні плану виробництва виконуються розрахунки по завантаженню та пропускній здатності обладнання. При цьому об’єм робіт, передбачений виробничою програмою по кожній групі станків співставляється з фондом виробничого часу.

Завантаження обладнання розраховується по технологічним групам обладнання за формулою:

де Q – завантаження обладнання,

Ni – кількість виробів, які обробляються на даному обладнанні в плановому періоді, шт.,

t – трудомісткість виготовлення одиниці продукції,

kв.н. – середній коефіцієнт виконання норм,

n – число найменувань виробів.

Пропускна здатність обладнання визначається за формулою:

Пз = Поб · Феф

Коефіцієнт завантаження за групами обладнання визначається за формулою:

При Кз об = 1 обладнання використовується повністю.

При Кз об > 1 обладнання перевантажено.

При Кз об < 1 обладнання недовантажено.