7.2.1.3. Кредитори (комітет кредиторів)
7.2.1.3. Кредитори (комітет кредиторів)
Заява кредитора до Суду про порушення провадження справи про банкрутство повинна містити такі відомості:
1) розмір вимог кредитора до боржника з зазначенням розміру
неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті;
2) виклад обставин, що підтверджують наявність зобов’язання боржника перед кредитором, з якого виникла вимога, а також строк його виконання;
3) докази того, що сума підтверджених вимог перевищує суму в триста мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено Законом;
4) докази обґрунтованості вимог кредитора;
5) інші обставини, на яких ґрунтується заява кредитора.
До заяви кредитора додаються відповідні документи:
1) рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника;
2) копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів;
3) докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою, у разі якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.
4) до заяви кредитора — органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов’язкових платежів), додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості за обов’язковими платежами в установленому законодавством порядку.
Заява кредитора може ґрунтуватися на об’єднаній заборгованості боржника щодо різних зобов’язань перед цим кредитором. Кредитори мають право об’єднати свої вимоги до боржника і звернутися до суду з однією заявою. Така заява підписується всіма кредиторами, які об’єднали свої вимоги.
Під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів репрезентують збори кредиторів, а також комітет кредиторів, створені відповідно до Закону.
До компетенції комітету кредиторів (у складі не більше ніж сім осіб) належить прийняття рішення про:
1) вибори голови комітету;
2) скликання зборів кредиторів;
3) підготовку та укладення мирової угоди;
4) внесення пропозицій господарському суду щодо подовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника;
5) звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є заінтересованість.
Кредитори, у тому числі й органи державної податкової служби, інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов’язкових платежів), мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів, кратній тисячі гривень.
Збори кредиторів проводяться за місцезнаходженням боржника.
Потрібно мати на увазі, що між кредиторами об’єктивно існують суперечності у вигляді конфлікту інтересів. Якщо в позовному провадженні можуть задовольнятись вимоги всіх кредиторів, то в процедурі банкрутства — тільки вимоги більшості. Окремий кредитор не має права вимагати від боржника задоволення своїх вимог безпосередньо. Усі дії від імені кредиторів здійснюють збори кредиторів або комітет кредиторів. Після створення комітету кредиторів Суд здійснює процедуру банкрутства на підставі клопотань цього представницького органу. Певною мірою Суд навіть обмежений у своїх діях рішеннями комітету кредиторів.