Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

7.2. Провадження у справах про банкрутство

7.2. Провадження у справах про банкрутство

Провадження у справах про банкрутство регламентується Господарським процесуальним кодексом України, Законом, ГК та іншими законодавчими актами України. Провадження у справах про банкрутство складається з таких стадій: подання заяви про порушення справи про банкрутство (ст. 7 Закону), порушення провадження у справі про банкрутство (ст. 11 Закону), забезпечення вимог кредиторів і мораторій на задоволення вимог кредиторів (ст. 12 Закону), виявлення кредиторів та осіб, які виявлять бажання взяти участь у санації боржника (ст. 14 Закону), попереднє засідання господарського суду (ст. 15 Закону), проведення зборів кредиторів і утворення комітету кредиторів (ст. 16 Закону), винесення ухвали про санацію боржника, призначення керуючого санацією (ст. 17 Закону), продаж у процедурі санації майна боржника (ст. 19, 20, Закону), звіт керуючого санацією (ст. 21 Закону).

Отже, провадження у справах про банкрутство складається з процедур установлення факту неплатоспроможності боржника та безспірності вимог кредитора (кредиторів), що ініціює провадження (коли справа порушується за заявою кредитора), виявлення всіх можливих кредиторів і санаторів, розпорядження майном боржника, санації (коли остання можлива) або визнання боржника банкрутом. Останнім етапом провадження є процедура задоволення вимог кредиторів за рахунок ліквідації майнових активів банкрута. Усі зазначені процедури становлять цілісне і, практично, відокремлене від позовного процесу провадження, метою якого є задоволення вимог кредиторів у разі неплатоспроможності боржника. Тобто процедура банкрутства має суттєві відмінності від позовного провадження.

По-перше, під час провадження у справах про банкрутство застосовується переважна більшість норм, що містяться у Законі, а не нор­ми процесуального права, які записані в Господарському процесуальному кодексі України й у даному разі мають додатковий характер.

По-друге, склад учасників у справах про банкрутство зовсім інший як порівняти зі складом учасників позовного провадження. На відміну від класичного складу учасників позовного провадження (відповідач, позивач, треті особи), у провадженні у справах про банкрутство, поряд зі сторонами — боржником і кредитором (комітетом кредиторів) — беруть чи можуть брати участь: арбітражний керуючий (розпорядник майна, ліквідатор), санатори (інвестори), власник майна, державний орган з питань банкрутства, орган місцевого самоврядування, Фонд державного майна України, трудовий колектив боржника.

По-третє, господарський суд, розглядаючи справи про банкрутство, по суті, не вірішує спору, так би мовити, у чистому вигляді, усі спори вже повинні бути розглянуті в позовному провадженні (безспірність вимог кредиторів). У справах про банкрут­ство господарський суд від імені держави, скоріше, здійснює кон­трольні функції над учасниками процедури банкрутства. Одним з головних завдань суду в процедурі банкрутства є забезпечення умов для фінансового оздоровлення суб’єкта господарювання та, за можливості, усунення всіх негативних наслідків, що можуть виникнути після ліквідації підприємства в разі банкрутства.

Як зазначає О. О. Терещенко[1], головне у провадженні справи про банкрутство підприємства — якнайповніше задовольнити вимоги кредиторів, пред’явлені до боржника.



[1] Терещенко О. О. Фінансова санація та банкрутство підприємств. — К., 2000. — С. 255.