10.5. Основні податки і збори, які сплачуються сільськогосподарськими товаровиробниками
10.5. Основні податки і збори, які сплачуються сільськогосподарськими товаровиробниками
Розглянемо основні чотири види податків, сплачуваних сільськогосподарськими виробниками.
Фіксований сільськогосподарський податок. Об’єктом оподаткування за цим податком є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому в користування, зокрема на умовах оренди.
Платниками податку виступають сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм, селянські та інші господарства, які здійснюють виробництво (вирощування), переробку й збут сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний податковий рік за умови, що валовий дохід (виручка від реалізації продукції) від цієї діяльності перевищує 75 % суми валового доходу (виручки) підприємства. Податок діє до 2010 р.
Ставка податку для ріллі, сіножатей і пасовищ становить 0,5 % грошової оцінки гектара сільськогосподарських угідь, проведеної станом на 1 липня 1995 р. відповідно до методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України, а для багаторічних насаджень — 0,3 %. У гірських зонах та на Поліссі ці ставки становлять відповідно 0,3 і 0,1 %.
Фіксований сільськогосподарський податок сплачується в рахунок таких податків і зборів (обов’язкових платежів): податку на прибуток підприємства; плати (податку) за землю; податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів; комунального податку; зборів за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення; збору на обов’язкове соціальне страхування; збору на будівництво, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України; збору на обов’язкове державне пенсійне страхування; збору до Державного інноваційного фонду; плати за придбання торгового патента на здійснення торговельної діяльності; збору за спеціальне використання природних ресурсів (щодо користування водою для потреб сільського господарства).
Податок на додану вартість. Платником податку є особа, обсяг оподаткованих операцій з продажу товарів (робіт, послуг) якої протягом будь-якого періоду з останніх 12 календарних місяців перевищив 1200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Ставка податку становить 20 % суми операцій з продажу. За нульовою ставкою оподатковуються операції з продажу переробним підприємствам молока та м’яса живою масою сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності й госпо-
дарювання.
Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м’ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається в розпорядженні цих підприємств.
Податок на прибуток. Об’єктом оподаткування виступає прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань. Платниками податку є суб’єкти господарської діяльності, підприємства, установи та організації, що здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами. Суб’єкти підприємницької діяльності — фізичні особи (приватні підприємці) не є платниками податку на прибуток.
Ставка податку на прибуток становить 25 %. Сільськогосподарські підприємства сплачують податок за підсумками звітного податкового року. До складу валових витрат входить плата за зем-
лю, що не використовується в сільськогосподарському виробничому обороті. Валові доходи і витрати, утримані (понесені) протягом звітного податкового року, підлягають індексуванню, виходячи з офіційного індексу інфляції за період від місяця, наступного за місяцем понесення таких витрат (отримання доходів), до кінця звітного податкового року.
Сума нарахованого податку зменшується на суму податку на землю, що використовується у сільськогосподарському виробничому обороті. Якщо за результатами звітного податкового року підприємства мали балансові збитки, вони переносяться на зниження валових доходів майбутніх податкових років.
Єдиний податок. Об’єктом оподаткування є сума виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Платниками податку виступають фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, в трудових відносинах з якими, враховуючи членів їхніх сімей, протягом року перебуває не більше ніж 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн.
Платниками податку є також юридичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік становить не більше ніж 1 млн грн.
Єдиний податок сплачується в рахунок таких самих податків і зборів (обов’язкових платежів), як і фіксований сільськогосподарський податок.