17.3.6. Фінансовий план
17.3.6. Фінансовий план
Цей розділ є ключовим розділом усього бізнес-плану і становить особливий інтерес як для підприємця, так і для інвестора. Підприємцю фінансовий план має чітко і ясно показати:
звідки і коли підприємство одержуватиме гроші;
на що і коли ці гроші витрачатимуться;
яким буде фінансовий стан підприємства в кінці планового періоду.
Потенційному інвесторові цей план дозволяє відповісти на питання: чи здатне підприємство виконати взяті на себе зобов’язання, чи зможе ефективно розпорядитись одержаними коштами, щоб своєчасно повернути борги чи забезпечити достатній прибуток на вкладений капітал.
Зазначені цілі фінансового плану і вимоги інвесторів визначають його зміст, послідовність розробки, часовий горизонт та рівень деталізації. Особливістю цього плану порівняно з іншими розділами бізнес-плану є те, що всі фінансові документи мають стандартну форму і не допускають відхилень. Такі жорсткі вимоги до їх складання випливають із необхідності забезпечення єдиної методології розрахунку показників плану, щоб інвестор зміг самостійно за стандартною методикою провести аналіз майбутнього фінансового стану підприємства і відповідно до цього прийняти рішення про доцільність вкладання коштів у даний проект.
Тому фінансовий розділ бізнес-плану має включати такі три основні частини:
1) план доходів і витрат (прибутків і збитків). На додаток до плану доходів і витрат інвестори вимагають провести також аналіз беззбитковості шляхом побудови графіка беззбитковості (див. рис. 17.4);
2) план руху грошових коштів (готівки);
3) плановий баланс.
Як правило, інвестори хочуть бачити фінансові показники на три роки наперед (для нових підприємств), а для діючих, крім того, і за три попередні роки. При цьому планові форми на перший рік розробляють за місяцями, а на наступні — за кварталами.
Фінансові результати розглянутих вище (див. «План виробництва») варіантів організації виробництва власних комбікормів у ВАТ агрофірмі «Іванків» представлені в табл. 4.2. Слід підкреслити, що тут зроблено розрахунки тільки для виробництва основної продукції господарства — курячих яєць, що дають понад 75 % товарної продукції господарства (потреба комбікорму для цього в третьому варіанті становить 9583 т) і не враховано потребу комбікорму для молодняку птиці (1134 т), поголів’я великої рогатої худоби і свиней. Зроблено це свідомо, щоб чіткіше показати економічну ефективність переведення яєчного птахівництва на використання власних комбікормів.
З цією метою (для чистоти зіставлення) у всіх варіантах змінюють тільки один показник — собівартість 1 т комбікормів (з 644 грн/т у першому варіанті — тобто на рівні фактичної ціни 2001 р. — до 569 грн/т у другому і 532 грн/т — у третьому і четвертому варіантах. Усі ж інші фактори ефективності виробництва (ціни реалізації яєць, інші виробничі витрати, крім вартості комбікорму) залишаються незмінними.
Реалізація другого варіанта (власні комбікорми, але 52 % їх виготовлено із зерна власного виробництва, а 48 % — із купованого) порівняно з першим (100 % купованих комбікормів) забезпечує господарству 719 тис. грн додаткового прибутку (табл. 4.2), відповідно, третього варіанта — 1073 тис. грн і четвертого — 3103 тис. грн. Одночасно зростає і рентабельність виробництва яєць — із 19 % у першому варіанті до 32 % у другому і 39 % — у третьому і четвертому.
Таблиця 17.2
Економічна ефективність використання
власних комбікормів У ТОВ агрофірмі «Іванків»*
| Показники | 2001 р. | Проектні варіанти | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | ||
| Поголів’я птиці, тис. гол. | 127,3 | 188,4 | 188,4 | 188,4 | 350 |
| Продуктивність птиці, шт. | 223 | 228 | 228 | 228 | 228 |
| затрати комбікорму, т | 5620 | 9583 | 9583 | 9583 | 17785 |
| у т. ч. куповані | 5620 | 9583 | — | — | — |
| із власного зерна | — | — | 5001 | 5001 | 5001 |
| із купованого зерна | — | — | 4582 | — | — |
| із зерна, одержаного з орендованих земель | — | — | — | 4582 | 12783 |
| Собівартість 1 т комбікормів, грн | 644 | 644 | 569 | 532 | 532 |
| Вартість комбікормів, тис. грн | 3748 | 6171 | 5453 | 5098 | 9462 |
| Собівартість 10 шт. яєць, грн | 1,68 | 1,76 | 1,59 | 1,51 | 1,51 |
| Поточні витрати, тис. грн | 4778 | 7569 | 6851 | 6496 | 12061 |
| Виробництво яєць, тис. шт. | 26 455 | 42 955 | 42 955 | 42 955 | 79 090 |
| Ціна реалізації 10 шт. яєць, грн | 2,13 | 2,11 | 2,11 | 2,11 | 2,11 |
| Реалізація яєць, тис. шт. | 28 342 | 42 783 | 42 783 | 42 783 | 78 774 |
| Виручка від реалізації, тис. грн | 6037 | 9027 | 9027 | 9027 | 16621 |
| Прибуток, тис. грн | 1259 | 1458 | 2177 | 2531 | 4561 |
| Рентабельність, % | 26 | 19 | 32 | 39 | 39 |
| Зростання прибутку порівняно з першим варіантом, тис. грн | ´ | ´ | 719 | 1073 | 3103 |
*Розрахунки в цій і наступних таблицях по ТОВ агрофірмі «Іванків» виконані спільно з О. Занозою
У табл. 17.3 наведено план доходів і витрат по головній галузі підприємства на третій рік реалізації бізнес-плану. Прогноз цін реалізації яєць зроблено на основі аналізу помісячних цін за останні три роки в Україні. Слід відзначити чітку орієнтацію підприємства на планування максимальних обсягів виробництва продукції у місяцях з найвищою ціною на яйця.
Для визначення рівня беззбитковості по кожному з трьох перших варіантів було побудовано графіки беззбитковості. Беззбитковий рівень виробництва у першому варіанті досягається за продуктивності курей 151 яйце за рік, у другому — 128 і третьому — 118 яєць. Таким чином, найвигіднішим є третій, тобто коли підприємство забезпечує потребу в комбікормах і зерні для них за рахунок власного виробництва.
Розглянуті вище варіанти організації виробництва власних комбікормів на птахофабриці «Іванків» передбачають певну етапність здійснення бізнес-плану. Так, другий варіант слід реалізувати вже у 2003 р., для чого у другій половині 2002 р. потрібно придбати і встановити необхідне нове обладнання в комбікормовому цеху, відремонтувати його приміщення і старе обладнання. У 2003 р. для виробництва власних комбікормів має бути використано 5 тис. т власного зерна і 4,58 тис. т придбано на ринку.
Одночасно (до літа 2003 р.) слід вирішити питання про оренду 1500 га ріллі з тим, щоб закласти основу для реалізації третього варіанта повністю на власному зерні у 2004 р. Одержаний додатковий прибуток слід реінвестувати в реконструкцію існуючих пташників з тим, щоб протягом 2004—2005 рр. реалізувати четвертий варіант бізнес-плану, довівши поголів’я курей-несучок до 350 тис. голів і оренду земельних угідь до 4,5 тис. га. Ураховуючи це при розрахунку потужності комбікормового цеху вже на першому етапі виходили з перспектив зростання поголів’я птиці, а також забезпечення власними комбікормами поголів’я великої рогатої худоби і свиней, що є в господарстві.
Слід звернути увагу, що розглянутий бізнес-план свідчить ще про значні резерви підвищення ефективності виробництва тваринницької продукції в господарстві. Так, аналіз структури вартості сировини, яка йде на виготовлення комбікормів (табл. 17.4) показує, що інгредієнти власного виробництва (кукурудза, пшениця, ячмінь, овес) займають усього 38 %, а куповані — 62 %, з них соняшникова і соєва макуха, відповідно, 19,8 і 18,5 %; трав’яне борошно — 4,6 %. У перспективі для зниження собівартості 1 т комбікормів доцільно:
організувати виробництво власного трав’яного борошна;
для зменшення потреби в дорогих купованих інгредієнтах з високим вмістом білка (соняшникова і соєва макуха) налагодити, враховуючи досвід держплемзаводу «Рудня» Броварського району, вирощування гороху, соняшнику, сої та люпину;
налагодити виробництво власного преміксу, купуючи для цього необхідні інгредієнти.