6.3.2. Породи м’ясного напряму продуктивності

Полтавська м’ясна порода виведена складним відтворним схрещуванням та об’єднанням генотипів кількох порід: великої бі­лої, миргородської, ландрас, п’єтрен, уессекс-седлбек. Це великі ши- рокотілі з добре розвиненими м’ясними формами тварини, порів­няно довгим, широким та глибоким тулубом, масивними окостами, легкою головою з невеликими горизонтально поставленими вухами, білої масті (рис. 6.3).

Жива маса дорослих кнурів становить 340, свиноматок — 240 кг; довжина тулуба відповідно 182 та 165 см; багатоплідність — 10 — 11 поросят. Живої маси 100 кг молодняк досягає за 180 — 185 днів за середньодобового приросту 750 — 800 г і витрати корму на 1 кг при­росту 3,7 - 3,8 к. од.

Племінні господарства з розведення породи: «Світанок» Полтав­ської, «Прогрес» Кіровоградської, «Снятинське» Львівської, племза­вод Стрілецького кінного заводу Луганської областей. Тварин пол­тавської м’ясної породи розводять у десяти областях України. Вони рекомендовані для використання майже в усіх областях у регіональ­них системах розведення переважно для одержання породно-ліній­них гібридів як батьківська форма.

Українська м’ясна порода виведена в 1993 р. об’єднанням ге­нотипів свиней полтавської, харківської та білоруської селекцій і затверджена як порода в 1993 р. Жива маса дорослих кнурів стано­вить 300 — 340 кг, довжина тулуба — 182 — 186 см; свиноматок від­повідно 242 — 254 кг та 168 — 172 см. Багатоплідність — 10,8 — 11,5 поросяти; молочність — 57 — 59 кг. Маса гнізда поросят у разі відлу­чення в 2-місячному віці — 189 — 209 кг (рис. 6.4).

Підсвинки досягають живої маси 100 кг за 175 — 185 днів. При цьому середньодобовий приріст становить 740 — 820 г, витрати кор­му на 1 кг приросту 3,5 — 3,8 к. од., довжина туші — 96 см, товщина сала — 24 — 26 мм, маса окосту — 11 — 11,2 кг, площа «м’язового віч­ка» — 36 см². Свиней зазначеної породи можна відгодовувати до м’ясних кондицій — до досягнення живої маси 130 кг і більше.

Племінні заводи: «За мир», «Самарський», «Родіна» Дніпропет­ровської, «Еліта» Київської, ім. Леніна Одеської, «Чувиріне» Хар­ківської, «Асканія-Нова», «Україна» Херсонської областей. Кнурів і свиноматок використовують у всіх регіонах України для одержання породно-лінійних гібридів, молодняк яких характеризується вищи­ми м’ясними якостями (вихід м’яса з туші 61 — 62 %), коротшим пе­ріодом відгодівлі (на 2 — 12 днів) та меншими на 0,15 — 0,34 к. од. на 1 кг приросту живої маси витратами кормів, а у гібридних свино­маток спостерігається вища багатоплідність, краща збереженість поросят та більша жива маса при відлученні.

Порода ландрас виведена в Данії наприкінці XIX ст. методом відтворного схрещування місцевих маршових довговухих свиней з великою білою породою. Жива маса дорослих кнурів становить 300 — 320, свиноматок — 220 — 250 кг; довжина тулуба — 200 см; багато­плідність —11 — 12 поросят (рис. 6.5). На відгодівлі молодняк дося­гає 100 кг за 170 — 180 днів за витрати кормів 3,4 — 3,6 к. од.

Основні лінії кнурів — Брома, Елеганта, Байкала та ін. Свиней породи ландрас розводять у Харківській, Чернігівській, Черкаській, Київській, Донецькій, Миколаївській, Одеській областях та Авто­номній Республіці Крим. Племзаводи: «Білорічинський», Чернігів­ської, «Золотоніське» Черкаської, «Будьонівське» Донецької, «Укра­їнка» Харківської областей. Тварин цієї породи використовують як батьківську форму в усіх регіональних системах схрещування та гібридизації.

Порода дюрок виведена в США у 1860 р. схрещуванням двох порід червоної масті, завезених емігрантами, з використанням ста­рої беркширської породи. У тварин довгий тулуб з добре вира­женими м’ясними формами, аркоподібна спина, звисаючі окости, масть червона з різними відтінками (рис. 6.6). Жива маса дорослих

кнурів досягає 390 — 420, свиноматок — 330 — 350 кг. Свині міцної конституції з добрими адаптивними якостями. Вони скороспілі, ха­рактеризуються винятково високою інтенсивністю росту, достатньо добрими м’ясними якостями та ефективністю використання кормів.

Розводять у Кіровоградській, Херсонській, Харківській та Полтав­ській областях. Провідним племзаводом з розведення породи є «Зо­лотоніське» Черкаської області. Використовують для створення но­вих спеціалізованих ліній, а також для промислового схрещування й гібридизації в усіх регіонах України як батьківську форму.