Бібліотека Букліб працює за підтримки агентства Magistr.ua

6.6.3. Вирощування відлучених поросят

Сучасні технології виробництва свинини передбачають кілька систем відлучення поросят, пов’язаних насамперед з їх віком, а саме в 60-, 45-, 26- або 10-денному віці.

Відлучення поросят у 60-денному віці вважають традиційним і використовують на племінних, а також невеликих товарних фер­мах, фермерських господарствах; у 45-денному — в репродукторних свинофермах спеціалізованих господарств; 26-денному — на вели­ких промислових комплексах з виробництва свинини; 10-денному — на підприємствах із високою культурою виробництва або з науковою метою, але застосовують рідко. Від строку відлучення поросят зале­жить інтенсивність використання свиноматок (табл. 6.7).

6.7. Ефективність використання свиноматок залежно від строку відлучення поросят

Показник

Строки відлучення поросят, днів

60

45

26

10

Тривалість лактації, днів Тривалість відтворного циклу, днів Кількість опоросів за рік на свиноматку Кількість поросят від свиноматки за рік, голів

60

181

2,02

20

45

166

2,20

22

26

147

2,48

25

10

131

2,79

28

Зважаючи, що репродуктивний цикл у свиноматки триває 114 днів, лактація — від 10 до 60 (залежно від строку відлучення), а період від відлучення до плідного парування — в середньому 6 днів, інтенсивність використання свиноматок можна підвищити від

2,0 опоросів за традиційної до 2,8 за інтенсивної технології, а вихід поросят від однієї свиноматки на рік — від 20 до 28 голів.

Незалежно від віку поросят техніка відлучення ґрунтується на двох технологічних процесах: підготовка поросят і підготовка сви­номаток. Так, поросят заздалегідь, починаючи з 5 - 7-денного віку, привчають до переведення на годівлю різноманітними кормами. Непривчені з раннього віку до поїдання кормів поросята після від­лучення відчувають голод, а тому здатні споживати велику кіль­кість корму, не маючи фізіологічної можливості його засвоїти. Вна­слідок цього у них виникає розлад функцій травного каналу, що призводить до втрати живої маси і часто навіть до загибелі.

Підготовка свиноматок до відлучення поросят зводиться до зме­ншення кількості виділеного молока та запобігання захворюванням вим’я. Для цього за 1,5 - 2 дні до відлучення з раціону виводять мо­локогінні корми, зменшують даванку корму, а за день до відлу­чення свиноматок перестають напувати.

Відлучення поросят — це цілий комплекс стрес-чинників, які впливають як на поросят, так і на свиноматок. Зазвичай поросят відлучають на 60-й день лактації в один прийом. Після відлучення стресовими чинниками для них є: відсутність свиноматки, виклю­чення з раціону материнського молока, відчуття голоду, зміна скла­ду раціону, збільшення норми годівлі, зміна техніки годівлі, техно­логії підготовки корму, обслуговуючого персоналу, об’єднання гнізд, перегрупування поголів’я, переведення поголів’я в інші приміщен­ня та зміна технології утримання.

Для того щоб уникнути або зменшити згубну дію цих чинників на організм поросят, необхідно після відлучення залишати останніх у тому самому станку без перегрупування, об’єднання й переміщення гнізд, а також зміни приміщення для утримання. Впродовж 12 - 15 днів їм не слід змінювати склад раціону, режим годівлі та техноло­гію підготовки кормів до згодовування. Щоб запобігти переїданню й розладу функцій травного каналу, поросятам після відлучення про­тягом 3 - 5 днів зменшують добову даванку корму на 20 - 30 % (ко­ли гніздо не вирівняне), яку далі доводять до норми за 7 - 10 днів, не обмежуючи кількість води.

У період відлучення бажано згодовувати антибіотики й молочну кислоту (по 5 г на 1 л води), які гальмують розвиток кишкової па­лички, що запобігає захворюванню поросят.

Після відлучення поросятам необхідно приділяти стільки уваги, як і до нього. В цей період вони мають високі потенційні можливості росту, тому великого значення надають створенню нормальних умов для їхньої годівлі та утримання.

Добова норма поживних речовин для поросят залежить від віку, живої маси та інтенсивності росту. На 100 кг живої маси поросятам від 20 до 40 кг необхідно згодовувати 5,5 - 6 к. од. і не більше ніж

4 - 4,5 кг сухої речовини та 120 г перетравного протеїну на 1 к. од. Для годівлі відлучених поросят використовують спеціальні суміші, які включають різноманітні корми рослинного й тваринного похо­дження (табл. 6.8). Кількість концентрованих кормів у раціонах становить 85—90 % за поживністю, решта — трав’яне борошно, зе­лені та соковиті корми.

6.8. Склад і поживність кормосумішей для поросят 2 - 4-місячного віку

Компонент,


Варіант


% за масою

1

2

3

Дерть:

ячмінна

47

47

72

вівсяна

10

10

горохова

8

12

кукурудзяна

10

8

Збиране сухе молоко

7

3

7

Дріжджі кормові

7

10

13

Продовження табл. 6.8

Компонент,


Варіант


% за масою

1

2

3

Борошно:




рибне

3

2

1

м’ясо-кісткове

3

2

1

кісткове

1,5

1,5

1,5

трав’яне люцернове

2

3

3

Крейда

0,6

0,6

0,6

Сіль кухонна

0,9

0,9

0,9

У 1 кг міститься:




кормових одиниць

1,10

1,18

1,09

сирого протеїну, г

155

151

156

лізину, г

10,7

10,7

10,7

метіоніну + цистину, г

5,7

5,7

6,1

триптофану, г

2,2

2,3

2,7

кальцію, г

9,1

9,8

8,5

фосфору, г

7,1

6,8

6,2

На спеціалізованих фермах поросят після відлучення годують тричі на добу протягом 12 — 15 днів, а пізніше переводять на двора­зове роздавання корму, який зволожують у співвідношенні 1 : 1. Напувають досхочу.

Magistr.ua
Дізнайся вартість написання своєї роботи
Кількість сторінок:
-
+
Термін виконання:
-
днів
+