Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

9.7.3. Вирощування індиченят на м’ясо

Добових індиченят розподіляють за статтю і відправляють у цех вирощування молодняку. При цьому застосовують такі системи утримання: підлогову, кліткову, комбіновану, вигульну з викорис­танням пасовищ.

Вирощування індиченят на підлозі з глибокою підстилкою пе­редбачає безпосереднє утримання їх від добового віку до забою. З цією метою використовують обладнання ИМС-4,5, ИР-10, ПХ-1. Приміщення для утримання птиці розгороджують на секції й роз­міщують у них по 500 голів молодняку. В кожній секції встановлю­ють електробрудер, під яким розставляють лоткові годівниці й ва­куумні напувалки. Впродовж перших двох днів як годівниці для ін­диченят використовують цупкий папір, який розміщують під бруде­рами, оскільки вони погано розрізняють корм і можуть скльовувати підстилку.

Із тижневого до 3-тижневого віку їх годують із жолобкових годів­ниць. Після 3-тижневого віку огорожу навколо брудерів забирають і молодняк привчають до годівниць та напувалок, які входять до комплекту технологічного обладнання. В разі вирощування індиче­нят від добового до 17-тижневого віку на глибокій підстилці щіль­ність посадки становить 4 — 6 голів на 1 м2 підлоги.

У пташниках забезпечують диференційоване освітлення відпо­відно до віку молодняку. У перші три дні вирощування застосову­ють цілодобове яскраве освітлення (40 лк) із поступовим зниженням його інтенсивності до 3-тижневого віку. Індиченятам старше від трьох тижнів встановлюють чотиригодинний світловий день. У разі вирощування молодняку в пташниках інтенсивність освітленості підтримують на рівні 5 — 6 лк, тобто створюють напівтемряву. В приміщеннях із вікнами застосовують часткове затемнення.

Температурний режим у пташнику диференціюють також за­лежно від віку. Так, із добового до 4-тижневого віку в приміщенні для вирощування індиченят на м’ясо підтримують температуру 26 - 28 °С, під брудерами — 26 - 35 °С. Для молодняку старшого віку її знижують до 16 — 20 °С за оптимальної відносної вологості повітря 60 - 70 %.

Вирощування індиченят у клітках організовують у дві фази: від добового до 3-тижневого віку у кліткових батареях ИКБК, далі — у клітковій батареї КББ, де їх утримують від 3- до 8-тижневого віку. Інколи індиченят від добового до 8-тижневого віку вирощують у кліт­кових батареях БКБ та КБУ-4, а від 8- до 17-тижневого — в клітко­вих батареях КБН.

Оскільки вирощування індиченят у клітках погіршує товарний вигляд тушок, що пов’язано з появою грудних наминів та по­шкодженням крил, добовому молодняку обрізують крила до п’ясток, а для запобігання наминам вирощують його у клітках, де замість звичайних підніжних решіток встановлюють поліетиленові настили.

Найкращим є комбінований спосіб вирощування індиченят. Він передбачає утримання молодняку до 3 — 8-тижневого віку в клітко­вих батареях КБМ-2, КБУ-3, БГО-140, Р-15 із подальшим дорощу­ванням у пташниках на дерев’яній чи сітчастій підлозі до 18 — 24- тижневого віку або колоніальних будиночках, в які його переводять

із 6 — 7-тижневого віку.

(1 У вирощуванні індиченят застосовують сухий або комбінований тип годівлі. На птахофабриках використовують переважно сухий тип годівлі молодняку. В цьому разі індиченятам до 8-тижневого,

8 — 17- і 17 — 26-тижневого віку згодовують комбікорми ПК-11-3, ПК-13-2, ПК-14-2 із умістом сирого протеїну 28 % впродовж першого

і 24 % — другого місяця утримання. Основу кормосуміші для молод­няку індиків становлять зернові злакові та зернобобові (кукурудза, пшениця, ячмінь, горох, овес) корми. До їхнього раціону обов’язково вводять рослинні білкові корми, %: шрот соєвий — 40 та соняшнико­вий — 21, горох — 10 — 15, гідролізні дріжджі — 3 — 6. Нестачу не­замінних амінокислот поповнюють згодовуванням білкових кормів тваринного походження (м’ясне, м’ясо-кісткове, рибне борошно, сухе збиране молоко тощо), які можуть досягати 30 % загальної кількості білків комбікорму. Для забезпечення високого енергетичного рівня до складу останніх вводять 2 — 5 % стабілізованого технічного жиру. До комбікорму також додають трав’яне борошно (5 %), різні добавки: мінеральні (3,5 — 4,5 %) БМВД, синтетичні метіонін та лізин, віта­міни й кормові дріжджі.

За наявності дешевих місцевих кормів їх уводять до складу раці­ону і застосовують комбіновану годівлю сухими та вологими сумі­шами. У 17-тижневому віці з досягненням маси самками 4 — 5, сам­цями — 6 — 7 кг птицю забивають на м’ясо.