Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

8.7. Сушіння крові і плазми (сироватки)

Найпоширенішим способом сушіння крові і плазми є їх розпи­лення з використанням струменя нагрітого повітря.

Сушіння розпиленням складається з трьох послідовних проце­сів: розпилення крові у рідинному стані, сушіння розпиленого ма­теріалу, видалення сухого матеріалу з повітря. Завдяки високій дисперсності часточок, що досягається розпиленням (діаметр час­точок становить до 50 мкм), швидко збільшується питома поверх­ня матеріалу. Зменшення розміру часточок зводить до мінімуму вплив внутрішньої дифузії на швидкість сушіння, що особливо важливо для запобігання денатурації білкових речовин крові, плазми та сироватки (невеликі розміри часточок практично уне­можливлюють затримувальний вплив термовологопровідності).

Сушіння розпиленням триває протягом кількох секунд. Це дає змогу організовувати безперервний процес сушіння і повністю ме­ханізувати і автоматизувати роботу сушильних установок.

При сушінні розпиленням хімічно вільна волога виділяється раніше, ніж матеріал нагрівається до межової температури дена­турації для білків крові. Перехід вологи в пару спричинює різке зниження температури повітря поблизу зневодненої частини, і білки та вітаміни практично не втрачають нативних властивостей навіть за високих температур сушіння (130 — 180 °С).

Висушений матеріал містить близько 85 % розчинних білків. За допомогою розпилення досягають виходу до 18 % від початкової маси фабрикату.

Недоліком сушіння розпиленням є контакт продукту в стані високої дисперсності з киснем повітря, що призводить до частково­го окиснення його складових.

Однак при використанні інертних газів сушіння розпиленням дає можливість отримати продукт, що не поступається його сушін­ню в умовах глибокого вакууму.

До недоліків розпилювальних сушарок за відносно невисоких температур повітря для сушіння (130 — 150 °С) належить висока витрата пари (2,5 — 3,0 кг/кг вологи), що випаровується внаслідок малого насичення відпрацьованого повітря (його відносна воло­гість при першому циклі близько 20 %) і низького коефіцієнта ви­користання об’єму сушарки.

Підвищення економічності сушіння досягають попереднім низь­котемпературним упарюванням розчинів, що зазнають сушіння, і ви­користанням циркуляційного типу подавання нагрівального повітря.