Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

18.4.2. Сортування, промивання і подрібнення нехарчової сировини

Нехарчова сировина, як правило, надходить у цех у попередньо розсортованому вигляді (кістки, м’якушева і м’ясо-кісткова, кров, кератинвмісна сировина). При надходженні сировини в змішано­му вигляді її сортують залежно від морфологічного складу та при­значення. В процесі сортування м’якої та м’ясо-кісткової сировини її поділяють на жирову та жировмісну, що забезпечує отримання жиру і кормового борошна високої якості, а також дає змогу засто­совувати диференційований режим теплового оброблення.

Сумісна переробка жирової сировини з сировиною, що містить незначну кількість жиру, зменшує його вихід у результаті розпо­ділення жиру по всьому об’єму, оскільки сировина з низьким вміс­том жиру адсорбує жир із жирової сировини до отримання рівно­важної концентрації між ними.

Сортування сировини за вмістом жиру при переробці її в гори­зонтальних вакуумних котлах з проміжним знежиренням вологої шквари на центрифузі, а також на лінії К7-ФКЕ, оснащеній шне­ковим пресом Е8-ФОБ, не проводять.

Для видалення вмісту кишок, каниги, піску та інших забруд­нень доцільно промити сировину перед тепловим обробленням. На­явність мінеральних забруднень (піску, скла) в сировині призво­дить до отримання борошна з підвищеним вмістом золи та мінера­льних домішок і таким чином погіршує якість продукції. Органічні забруднення (вміст кишок, каниги) спричинюють збільшення вміс­ту клітковини в борошні, погіршення кольору кормового та техніч­ного жирів. Промивання проводять також з метою видалення солі із законсервованої сировини. Для цього законсервовану кухонною сіллю сировину обробляють у проточній воді протягом 10 хв.

Сировину попередньо подрібнюють на різальних машинах і промивають у барабані безперервної дії водою температурою 12 — 15 °С. Розвантажують сировину в ковшовий візок або на конвеєр.

М’ясо-кісткову сировину та кістки подрібнюють з метою роз­кривання губчастої частини кісткової тканини, в якій містяться переважно жирові клітини, збільшення реагуючої поверхні для повнішого вилучення жиру. Ступінь подрібнення сировини впли­ває на швидкість процесу знежирення та зневоднення, більш пов­не використання продуктивності апаратури.

Завдяки подрібненню значно збільшується поверхня матеріа­лу, що обробляється, і тим самим підвищується швидкість тепло- масообмінних процесів. Крім цього, залежно від методу теплового оброблення визначають оптимальний розмір часточок сировини. Так, якщо для знежирення м’ясо-кісткової шквари застосовують шнекові преси, то оптимальний розмір часточок кісток має стано­вити не більше ніж 25 мм.

Застосування стаціонарних апаратів для теплового оброблення (дифузори, автоклави, котли тощо) призводить до злежування тон­коподрібненої сировини, що знижує швидкість термічного процесу.

Для подрібнення м’ясо-кісткової сировини і кісток застосовують силові подрібнювачі різного типу, наприклад вовчок-подрібнювач В2-ФД2-Б (рис. 18.3), силовий подрібнювач К7-ФИ2-С або Ж9-ФИС.

Високий вміст вологи в крові та формених елементах, що на­правляються на виробництво кормового борошна, зумовлює необ­хідність попереднього її видалення перед тепловим обробленням, що сприяє скороченню термічного процесу і зниженню витрат теп­лоти. Це досягається внаслідок денатурації (коагуляції) білків

Рис. 18.3. Вовчок-подрібнювач В2-ФД2-Б:

1 — блокувальна решітка; 2 — завантажувальний бункер; 3 — шнек-живильник; 4 — різальний механізм; 5 — корпус; 6 — рама; 7 — редуктор; 8 — клинопасова передача; 9 — електродвигун приводу


крові, що відбувається при нагріванні до температури звертання білків (теплової коагуляції). При цьому білки випадають в осад і втрачають здатність утримувати вологу. Для коагуляції крові її нагрівають до 80 — 90 °С за допомогою гострої або глухої пари. Ча­стіше застосовують гостру пару, для чого використовують металеві посудини відкритого типу, до яких підведено паропровід, що за­кінчується перфорованим змійовиком. Розвантаження коагуляту здійснюють уручну.

Коагуляція в передувних баках дає можливість суміщувати в од­ному апараті коагулювання, транспортування та часткове відділен­ня вологи. Процес здійснюють таким чином. Після завантаження крові в бак впускають гостру пару (через нижній змійовик) доти, до­ки з витяжної труби не почне виходити її струмінь (приблизно через 15 хв). Після закінчення коагуляції припиняють подавання пари і дають масі відстоятися протягом 5 хв, відбирають пробу. Якщо від­стояна рідина має коричневий колір і не мутніє при нагріванні до температури 100 °С, то процес відстоювання вважають закінченим. Коагульована кров передувається через трубопровід у горизонталь­ний вакуумний котел або в сушарку. При коагуляції крові глухою парою процес нагрівання відбувається нерівномірно і тривало, на поверхні нагрівання утворюється шар коагульованих білків, який погіршує теплопередачу і ускладнює очищення поверхні нагрівання. Ефективнішого коагулювання досягають при застосуванні коагуля­торів безперервної дії шнекового та інжекторного типів.