Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

Розподілення крові на плазму (сироватку) і фракцію формених елементів ґрунтується на використанні різниці питомої ваги цих фракцій.

Для сепарування використовують сепаратори різних конструк­цій. Кількісне співвідношення фракцій сироватки і формених еле­ментів для великої рогатої худоби становить відповідно 63 і 37 %, для свиней 51 і 49 %.

Вимогою до якісного сепарування є найповніше розподілення фракцій і мінімальне забарвлення плазми крові (сироватки).

Якість сепарування визначається будовою сепараторів та їхні­ми технічними характеристиками: діаметром і кількістю обертів барабана сепаратора, кількістю крові, що надходить у сепаратор, тиском на вході та виході із сепаратора.

За великої частоти обертання ротора еритроцити перебувають під впливом підвищеного тиску, внаслідок чого збільшується мож­ливість гемолізу крові.

Тиск, Па, що виникає на поверхні контакту крові зі стінками ротора, пов’язаний з діаметром і кількістю обертів і може бути об­числений за рівнянням

де п — частота обертання барабана, с—1; р — густина крові, кг/м3; Я — внутрішній радіус ротора сепаратора, м; г — внутрішній ра­діус шару крові, яка міститься в середині барабана, м.

Тиск на кров’яні формені елементи не повинен перевищувати максимально дозволеного значення. Межовий дозволений тиск в апаратах вітчизняних конструкцій становить 150 Па. Для сепара­торів іноземних конструкцій він дещо вищий, що пов’язано з конс­труктивними розмірами і формою тарілок.

Оптимальними умовами сепарування є рівномірне подавання крові і температура сепарування 25 — 30 °С.

Перелічені операції переробки незбираної харчової крові дають змогу переробляти кров на потоково-механізованих лініях (рис. 8.2), які влаштовують у забійному відділенні цеху первинної переробки худоби.

Харчову кров збирають від ВРХ і свиней за допомогою порож­нистих ножів у бачки для стабілізації, де вона стабілізується від­повідно до технологічних інструкцій використання вибраного ста­білізатора.

Рис. 8.2. Схема потоково-механізованої лінії для переробки харчової крові:

1 — бачки для збирання і стабілізації крові; 2 — збірник для стабілізованої крові; 3 — насос ОЦН-5; 4 — збірник плазми крові; 5 — пробкові крани; 6 — сепаратори СК-1; 7 — накопичувач стабілізованої крові; 8 — збірник формених елементів; 9 — щит керування; 10 — бак дозування формених елементів; 11 — варильний котел для коагуляції формених елементів; 12 — електромагнітний засув; 13 — бак для дозування плазми крові; 14 — бак для збирання надлишку плазми; 15 — апарат АІЛ-200 для заморожування плазми крові; 16 — кутер; 17 — стіл для пакування замороженої плазми крові


Стабілізована кров надходить у збірник, звідки насосом пода­ється в накопичувач, потім на сепарацію для розподілу на фрак­ції — плазму і формені елементи. Фракції сепарованої крові роз­поділяються по збірниках, з яких насосами подаються в дозуваль­ні бачки. Із цих бачків формені елементи зливаються у варильні котли (автоклави) для коагуляції з подальшим використанням у ковбасному виробництві. Плазму крові з дозувальних бачків по­дають до морозильних агрегатів для виробництва лускатого льоду, який використовують для виготовлення ковбас. Плазму, яку не використовують у день її отримання, заморожують, пакують у ко­робки з гофрокартону і направляють на зберігання до холодиль­ника. Щоб запобігти псуванню крові, час між її збиранням і замо­рожуванням не повинен перевищувати 1 год.

Якщо операцію стабілізації крові не виконували, то на механі­зованій лінії з харчової дефібринованої крові отримують формені елементи і сироватку. Для дефібринованої крові на лінії замість збірних бачків для стабілізації встановлюють дефібринатори. Се­редня продуктивність механізованих ліній становить 2,5 — 3,5 т незбираної крові за зміну.